Законодавство України передбачає особливий порядок працевлаштування неповнолітніх, зокрема – щодо отримання згоди батьків або осіб, які їх замінюють.
Така згода обов'язково потрібна у разі прийняття на роботу:
- осіб віком від 15 до 16 років;
- учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул або у вільний від навчання час (ч. 3 ст. 188 Кодексу законів про працю, далі – КЗпП).
Особи, які досягли 16 років, мають право укладати трудовий договір самостійно, без згоди батьків (ч. 1 ст. 188 КЗпП)
Згоду надає:
- один із батьків;
- усиновлювач;
- опікун або піклувальник – у разі їх наявності.
У якій формі надається згода?
Згода на працевлаштування дитини надається у письмовій формі. Закон не встановлює уніфікованої форми, однак у заяві доцільно зазначити:
- ПІБ дитини та дату народження;
- згоду на працевлаштування;
- назву підприємства та (за можливості) характер роботи;
- дату та підпис.
На що варто звернути увагу роботодавцю:
- з неповнолітнім обов’язково укладається письмовий трудовий договір
- (ст. 24 КЗпП);
- встановлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП);
- заборонено залучати до важких, шкідливих, небезпечних та підземних робіт (ст. 190 КЗпП).
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Як офіційно оформити неповнолітнього на роботу: ключові правила
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
