Як пише Судово-юридична газета, постанова КМУ від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» відкриває перед «критичними» (далі – Постанова №76) підприємствами можливість захистити свій керівний склад та власників без врахування загальних лімітів на мобілізацію.
Хоча чинне законодавство не виділяє власника як окрему категорію для надання відстрочки, воно створює винятково сприятливі умови для керівного складу стратегічних та критично важливих підприємств.
Щоб мати можливість бронювати керівництво (в тому числі власників на керівних посадах), підприємство повинно належати до однієї з категорій:
- Мати встановлене мобілізаційне завдання (замовлення).
- Здійснювати виробництво товарів або надання послуг для потреб Збройних Сил чи інших військових формувань.
- Бути визнаним критично важливим для економіки та життєдіяльності населення.
Основна перевага при бронюванні топ-менеджменту полягає у відсутності жорстких обмежень, що застосовуються до персоналу.
Якщо підприємство визнано критично важливим, для керівників та їхніх заступників діють особливі правила.
Зокрема, працівники, які належать до керівного складу критично важливих підприємств, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
У разі, якщо підприємство визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, на його керівників та заступників не поширюється загальне обмеження щодо квоти бронювання військовозобов’язаних працівників. Водночас для інших категорій працівників, як правило, застосовується граничний показник бронювання до 50% від загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві.
Якщо власник одночасно є керівником або заступником керівника підприємства, процедура бронювання здійснюється в загальному порядку для відповідної категорії суб’єктів господарювання з урахуванням вимог чинного законодавства.
Зокрема, підприємство формує та подає список військовозобов’язаних працівників за встановленою формою (додаток 1 до Порядку бронювання військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки, розвідувальних органах України, на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого Постановою №76) до уповноваженого органу – залежно від галузевої належності це може бути профільне міністерство або обласна військова адміністрація.
До поданих матеріалів додається обґрунтування необхідності бронювання та довідка про загальну чисельність військовозобов’язаних працівників.
Після первинного опрацювання відповідні списки підлягають погодженню з Міністерством оборони України (через органи Генштабу), крім випадків подання заявки через портал «Дія», де перевірка даних у реєстрі «Оберіг» відбувається автоматично.
На підставі погоджених матеріалів Міністерство економіки України приймає остаточне рішення про бронювання. Завершальним етапом є оформлення підприємством витягу з відповідного наказу, який підтверджує надання відстрочки військовозобов’язаній особі.
Запровадження послуги на порталі «Дія» суттєво спростило життя бізнесу. Процес займає мінімум часу, оскільки система працює через автоматичну взаємодію реєстрів.
Керівник або уповноважена особа (за КЕП) заходить у кабінет на порталі. Система автоматично підтягує дані про працівників. Для успішного бронювання бенефіціара важливо, щоб дані про призначення (директор або підписант) були актуальними в ЄДР.
Система перевіряє, чи є особа в реєстрі застрахованих осіб. Якщо керівник працює за сумісництвом або щойно призначений, дані в Пенсійному фонді мають бути оновлені до моменту подання заявки.
Рішення про бронювання відображається протягом години.
Важливо, що кінцеві бенефіціарні власники підприємств підлягають бронюванню, навіть якщо вони не є працівниками цих підприємств.
Це стосується двох основних типів суб’єктів:
- Підприємств, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань.
- Підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення.
Проте, дотримання правил військового обліку для таких власників є обов'язковим. Це найчастіша причина відмови у бронюванні, коли власник не стоїть на обліку або не має актуальних даних у системі
Джерело: sud.ua
Коментар редакції:
У цій новині щодо бронювання sud.ua схоже звели до купи норми Порядку № 76 та Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 45 (документ ДСК), адже згадують і мобілізаційні завдання також. Зважайте на це під час вивчення цього питання. А щодо питання бронювання кінцевих бенефіціарів радимо звернути увагу на матеріали наведені нижче.
Статті та консультації на тему:
Бронювання кінцевих бенефіціарних власників під час воєнного стану: чи треба звітувати
Як забронювати кінцевого бенефіціарного власника підприємства
