У справі №643/12121/25 (рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026) військовозобов’язаний оскаржив постанову ТЦК про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Підставою для штрафу стала зафіксована у квітні 2025 року відмова від проходження ВЛК в умовах воєнного стану.
ТЦК вважав, що позивач порушив законодавство про мобілізацію, оскільки не з’явився на медичний огляд за повісткою. Суд першої інстанції погодився з цією позицією та відмовив у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач зазначив, що на момент виклику мав чинну відстрочку від мобілізації у формі бронювання, яка підтверджувалася даними електронного військово-облікового документа в застосунку «Резерв+». Крім того, він звернув увагу на процесуальні порушення з боку ТЦК під час розгляду справи, зокрема – неналежне повідомлення про зміну дати її розгляду.
Колегія суддів дійшла двох ключових висновків:
По-перше, направлення на військово-лікарську комісію за наявності чинної відстрочки є протиправним.
Суд послався на пункт 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560. Згідно з цією нормою, військовозобов’язані, у яких строк дії відстрочки не закінчився, не направляються на медичний огляд, за винятком випадків добровільного бажання або укладення контракту.
Апеляційний суд узагальнив, що це правило поширюється як на осіб із чинною відстрочкою, так і на тих, хто перебуває у процесі її оформлення, зокрема бронювання. Посадові особи ТЦК ці обставини не перевірили та не врахували
По-друге, суд встановив порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. У протоколі була зазначена одна дата розгляду справи, однак фактично її перенесли на інший день. Доказів належного повідомлення позивача про зміну дати – під підпис або поштовим відправленням – ТЦК не надав.
Апеляційний суд наголосив, що за таких умов порушено право особи на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 268 КУпАП, а обов’язок доведення правомірності своїх дій покладається на орган публічної влади.
Тож, з огляду на те, що ТЦК не довів правомірності направлення позивача на ВЛК, не підтвердив належного повідомлення про розгляд справи та не встановив наявності події і складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд визнав постанову про накладення штрафу протиправною.
Другий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу, скасував рішення суду першої інстанції, скасував постанову ТЦК про штраф у 25 500 грн, закрив провадження у справі та стягнув із ТЦК на користь позивача 1514 грн судового збору.
Джерело: Судово-юридична газета
Схожі публікації:
Що робити, якщо є відстрочка, а ТЦК наполягає на проходженні ВЛК
Чи законне друге ВЛК за рік на вимогу ТЦК
Як часто мають проходити ВЛК заброньовані працівники
