Відповідно до статті 135-1 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладений підприємством із працівником, який обіймає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов’язану зі зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей.
Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Договір цивільно-правового характеру регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та є цивільно-правовою домовленістю, яка може поєднувати елементи підряду та послуги. Матеріальна відповідальність виконавця за договором ЦПХ настає на підставі загальних норм цивільного законодавства про відшкодування збитків, а саме статті 906 ЦКУ.
Отже, укладання договору про матеріальну відповідальність із особою, яка працює на умовах ЦПХ, може бути ознакою прихованих трудових відносин.
У разі визнання договору ЦПХ трудовим договором роботодавець може бути притягнутий до відповідальності – штрафу в 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного неоформленого працівника згідно зі статтею 265 КЗпП
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Маркери порушень трудового законодавства, які використовують контролери
Фінансові штрафи за порушення законодавства про працю у 2026
