Бронювання - це одна з підстав відстрочки
Підстави, за яких військовозобов'язані не підлягають призову під час мобілізації або можуть бути призвані лише за їх згодою, визначає стаття 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543).
Зокрема, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону №3543 не підлягають призову військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями у встановленому Кабміном порядку, які перебувають на спеціальному військовому обліку.
Отже, як зазначає Міноборони (див. лист нижче), бронювання є однією із самостійних підстав для відстрочки від призову під час мобілізації.
Водночас порядок бронювання та механізм оформлення відстрочки на цій підставі мають спеціальне нормативне регулювання.
Підставу для відстрочки можна переоформити через ЦНАП
Постановою КМУ від 29.07.2026 № 978 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560» внесено зміни, зокрема, до пунктів 56 та 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2022 №560 (далі – Порядок №560).
Пункт 56 Порядку №560 передбачає, що військовозобов'язані, яким уже надано відстрочку від призову під час мобілізації, у разі виникнення нових підстав, визначених статтею 23 Закону №3543, мають право звернутися із заявою про надання відстрочки за іншою підставою.
Тобто йдеться саме про переоформлення вже чинної відстрочки
Важливо, що подання такої заяви не припиняє дії чинної відстрочки до прийняття уповноваженим органом відповідного рішення, крім випадків, коли чинна відстрочка підлягає скасуванню.
Якщо відстрочку переоформлено, раніше надана відстрочка, строк дії якої ще не закінчився, втрачає чинність із дня внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про переоформлену відстрочку.
Чому виникло питання щодо заброньованих?
Пункт 58 Порядку №560 визначає процедуру подання та розгляду заяв про надання або переоформлення відстрочки, а також особливості її оформлення для окремих категорій військовозобов'язаних.
При цьому в пункті 58 Порядку №560 є виключення щодо заброньованих військовозобов'язаних.
Міноборони пояснює:
це виключення пов'язане з тим, що відстрочка на підставі бронювання оформлюється за окремою процедурою – без подання військовозобов'язаним особистої заяви про надання відстрочки
Тому пункти 56 та 58 Порядку №560 регулюють взаємопов'язані, але різні правовідносини:
- пункт 56 визначає можливість переоформлення чинної відстрочки за іншою передбаченою законом підставою та правові наслідки такого переоформлення;
- пункт 58 встановлює процедуру подання заяви та особливості оформлення відстрочки для окремих категорій військовозобов'язаних.
Чи може заброньований переоформити відстрочку за іншою підставою?
Наявність у пункті 58 Порядку №560 слів «крім заброньованих», за роз'ясненням Міноборони, стосується саме застосування визначеної цим пунктом процедури.
Вона не змінює перелік підстав для відстрочки, встановлений статтею 23 Закону №3543.
Тому положення пунктів 56 та 58 Порядку №560 потрібно застосовувати системно – з урахуванням:
- підстави чинної відстрочки;
- підстави, за якою військовозобов'язаний має намір її переоформити;
- спеціальних правил оформлення відстрочки для відповідної категорії військовозобов'язаних.
Як переоформити бронь на іншу відстрочку і відстрочку на бронь
Як випливає з листа МОУ, заброньований військовозобов’язаний може переоформити відстрочку у зв’язку з бронюванням на відстрочку за іншою підставою, передбаченою ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Але на практиці це відбувається не так.
Заброньований військовозобов’язаний звертається до ЦНАП із заявою та документами для оформлення відстрочки за іншою підставою. В одних випадках документи приймають, але повідомляють, що рішення про нову відстрочку буде прийнято лише після анулювання бронювання. В інших – документи не приймають, оскільки у військовозобов’язаного вже є чинна відстрочка у зв’язку з бронюванням.
Водночас перехід з бронювання на іншу відстрочку на практиці є більш зрозумілим. Навіть якщо роботодавець анулює бронювання, військовозобов’язаний може одразу подати заяву та документи для оформлення відстрочки за іншою підставою.
Набагато складніша ситуація виникає, коли потрібно зробити навпаки – змінити іншу відстрочку на бронювання.
Поки у працівника є чинна відстрочка за іншою підставою, оформити бронювання на практиці не вдається.
Щоб припинити таку відстрочку, військовозобов’язаному потрібно звернутися до ТЦК та СП. І тут виникає основний ризик: після припинення чинної відстрочки нове бронювання ще не оформлено.
Саме тому на практиці військовозобов’язані не поспішають звертатися до ТЦК та СП із заявами про припинення відстрочки. Адже немає гарантії, що роботодавець встигне оформити бронювання до того, як виникне ризик мобілізації.
Тому перехід з іншої відстрочки на бронювання сьогодні залишається значно складнішим і ризикованішим, ніж переоформлення бронювання на іншу підставу для відстрочки. І, як бачимо, МОУ ніякого іншого шляху не запропонував.
