Капкани військового обліку: ТОП-7 кейсів

Чи має ФОП-роботодавець вести військовий облік?

Ані у Законі № 2232, ані у Порядку № 1487 взагалі не згадується про ФОПа-роботодавця. У вказаних документах йдеться виключно про юридичних осіб.

Щодо кого мають вести військовий облік юридичні особи?

Персональний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи. Отже, військовий облік на підприємствах ведеться щодо працівників, які є призовниками, військовозобов’язаними та резервістами.

Водночас немає значення факт, як працівник прийнятий на роботу – на умовах безстрокового трудового договору або строкового трудового договору. За таких обставин і строк дії строкового трудового договору також значення не має, адже з 5 січня 2023 року більше немає припису про те, що військовий облік на підприємстві ведеться щодо працівників, з якими укладені трудові договори строком більш як на три місяці.

Чи вести військовий облік щодо працівників-сумісників? Чи включати їх до Списків персонального військового обліку?

Закон № 2232 і Порядок № 1487 окремо не виділяють працівників, які працюють на умовах сумісництва.

Однак на місцях ТЦК подекуди вважають, що відомості про військовий облік про працівників-сумісників їм передавати не потрібно для запобігання дублювання інформації з основного місця роботи та сумісництва. Як це вирішити? Написати запит до ТЦК стосовно того, чи включати працівників-сумісників до Списків і відповідно ведення щодо них військового обліку, а далі уже діяти залежно від відповіді ТЦК.

Військовий облік щодо осіб, з якими укладені договори цивільно-правового характеру, на підприємстві не ведеться.

Чи потрібно подавати Списки персонального військового обліку до ТЦК?

Згідно з п. 40 Порядку № 1487, Списки персонального військового обліку за додатком 5 до Порядку № 1487 формуються щороку до 25 січня і реєструються у службі діловодства підприємства, тобто вимог про подання списків до ТЦК немає.

Сформовані списки зберігаються на підприємстві, поповнюються і до ТЦК надаються тільки у разі звірки, яка проводиться не рідше одного разу на рік згідно з графіком.

Повідомлення ТЦК про прийняття, звільнення, зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних і резервістів

Інформація про прийняття і звільнення призовників, військовозобов’язаних і резервістів надсилається до ТЦК у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу або наказу про звільнення з роботи.

Водночас надсилається інформація про звільнення або прийняття у Повідомленні про зміну облікових даних, форма якого наведена у додатку 4 до Порядку № 1487.

Крім того, ТЦК слід проінформувати про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних і резервістів, а саме про:

1. зміну щодо прізвища;
2. зміну власного імені та по батькові;
3. зміну реквізитів паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
4. зміну адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
5. зміну адреси місця фактичного проживання;
6. зміну сімейного стану;
7. зміну освіти, місця роботи і посади.

Зміна такої інформації також відображається у Повідомленні про зміну облікових даних за формою, наведеною у додатку 4 до Порядку № 1487, і це Повідомлення надсилається ТЦК щомісяця до 5 числа відповідно після місяця, в якому були подані документи про зміни. 

Інформування ТЦК про керівника та відповідального за ведення військового обліку

Слід пам’ятати, що п. 13 Порядку № 1487 вимагає у 7-денний строк з дати видання наказу про призначення або звільнення (і навіть увільнення) керівника підприємства та відповідальних за ведення військового обліку, повідомити ТЦК.

Повідомлення здійснюється за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 1487. 

Підвищення кваліфікації відповідальними за ведення військового обліку

Підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на п’ять років. Здійснюється таке підвищення кваліфікації на договірних засадах закладами освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників та мають ліцензії на відповідну діяльність за програмами підготовки.

Водночас підприємства щороку до 1 жовтня визначають потребу в підвищенні кваліфікації цих працівників.

Відповідальність за відсутність ведення військового обліку і ведення його з порушеннями

Відсутність військового обліку на підприємстві може розглядатися як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відповідно до ст. 210¹ КпАП. За це передбачена відповідальність у вигляді штрафу від 3 400 до 5 100 грн, а в особливий період – від 5 100 до 8 500 грн. 

За цих обставин накладання штрафу здійснюється за правопорушення загалом, а не кратно кількості таких порушень або кількості працівників, щодо яких здійснено таке порушення. Зі свого боку розмір штрафу від 3 400 до 8 500 грн уже визначає ТЦК залежно від порушення.

Висновки:

1. з 5 січня 2023 року кардинально змінилися підходи до ведення військового обліку. Тепер в основу покладено не заповнення особової картки, а Списки персонального військового обліку;
2. до Списків включаються всі призовники, військовозобов’язані та резервісти, які працюють на підприємстві незалежно від строку дії трудового договору;
3. ТЦК потрібно повідомляти про звільнення і прийняття призовників, військовозобов’язаних і резервістів, а також про зміну їх облікових даних шляхом надсилання Повідомлення про зміну облікових даних;
4. відповідальність за неведення військового обліку або ведення його з порушеннями може призвести до адмінштрафу у розмірі від 3 400 до 8 500 грн загалом за порушення.  

Нормативно-правове забезпечення:

КпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х.

Закон № 2232 – Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».

Порядок № 1487 – Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487.

Джерело: kadroland.com