Інвалідність встановлюватимуть за новими правилами: що змінила постанова КМУ №1359

Постановою від 28.10.2026 №1359 Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови від 15.11.2024 №1338, яка регулює проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Оновлення стосуються:

1. порядку направлення та проведення оцінювання;
2. розширення критеріїв і строків встановлення інвалідності;
3. організації роботи експертних команд.

Що саме змінюється:

1. Уточнено строки встановлення інвалідності.

Зокрема, окремо визначено строки для осіб, яким уперше встановлюється І група інвалідності, – від одного до п’яти років або без строку повторного оцінювання залежно від результатів оцінювання.

Для повторного оцінювання уточнено, що інвалідність може встановлюватися не лише на строк від одного до трьох років, а й безстроково за наявності відповідних підстав.

Також конкретизовано умови безстрокового встановлення інвалідності, зокрема під час первинного оцінювання, для осіб з необоротними порушеннями функцій організму, які не піддаються корекції після застосування всіх можливих методів терапії та реабілітації або якщо їх застосування прогнозовано буде безрезультатним.

Оновлено перелік анатомічних дефектів і захворювань, за яких інвалідність встановлюється без строку повторного оцінювання. Він містить 97 позицій із уточненими критеріями оцінювання.

Крім того, передбачено можливість безстрокового встановлення інвалідності особам, які досягли пенсійного віку на пільгових умовах.

Передбачено можливість встановлення інвалідності без строку повторного оцінювання також особам, які досягли пенсійного віку на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

2. Врегульовано питання безперервності статусу особи з інвалідністю.

Передбачено, що при повторному оцінюванні, якщо рішення про зміну або невстановлення групи ухвалено вже після дати, до якої інвалідність була встановлена, попередній строк вважається продовженим до дати нового рішення. Це закриває розрив між закінченням строку і новим рішенням.

Для ступеня втрати професійної працездатності датою, до якої його встановлено, є перше число місяця після місяця повторного оцінювання; потреба у соціальних послугах визначається на цей самий строк і може бути переглянута за зверненням особи.

Дата наступного оцінювання відраховується від дати направлення з урахуванням строку інвалідності; при зміні причини інвалідності дата зміни – дата направлення.

3. Удосконалено порядок визначення причин інвалідності.

Оновлено перелік причин інвалідності та запроваджено єдиний довідник зіставлення рішень військово-лікарських, медичних (військово-лікарських) і лікарсько-експертних комісій із причинами інвалідності, які встановлюють експертні команди.

Новий додаток 4 до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування визначає відповідність між формулюваннями ВЛК (ЛЕК) щодо причинного зв’язку захворювань і травм та причинами інвалідності.

Це дозволить уніфікувати підходи до їх визначення. При цьому в рішенні експертної команди також зазначатиметься формулювання відповідної комісії щодо причинного зв’язку.

4. Передбачено можливість одночасної фіксації двох причин інвалідності.

Це стосується визначених випадків, коли однією з причин є інвалідність з дитинства або захворювання чи інші ушкодження здоров’я, пов’язані з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Така можливість передбачена за наявності відповідних документально підтверджених підстав і спрямована на збереження належних людині прав та гарантій.

Вказана норма набирає чинності через місяць з дня опублікування постанови

5. Відмінено необхідність направлення на оцінювання для отримання рекомендації щодо продовження тимчасової непрацездатності понад 120 днів.

Рішення про продовження тимчасової непрацездатності прийматиме, як і раніше, лікуючий лікар у межах експертизи тимчасової непрацездатності, без необхідності отримання рекомендацій експертної команди.

6. Розширено коло осіб, уповноважених формувати направлення на оцінювання військовослужбовців.

Таке право надано начальникам медичних служб військових частин за наявності підстав для направлення, якщо його не було сформовано відповідною комісією за результатами військово-лікарської експертизи.

7. Уточнено документи, які можуть бути додані до направлення, та вимоги до них.

Зокрема, серед документів додано свідоцтво про народження дитини та медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років. До направлення лікуючий лікар має вносити інформацію про раніше встановлену інвалідність та / або ступінь втрати професійної працездатності, якщо пацієнт надає документальне підтвердження.

8. Визначено необхідність інформування лікуючими лікарями пацієнтів про їх право на проходження оцінювання в разі виявлення в них відповідного стану, що підлягає направленню.

9. Розширено можливості проведення оцінювання в різних формах.

Доповнено перелік захворювань і станів, за яких оцінювання може проводитися заочно, зокрема окремими видами ампутацій, вродженої відсутності кінцівок та тяжкими порушеннями інтелектуального розвитку.

Також розширено підстави для проведення оцінювання за місцем перебування або лікування особи, зокрема для військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби та учасників бойових дій, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні й не відповідають критеріям заочного оцінювання.

Окремо передбачено можливість такого оцінювання для людей, які перебувають на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях, за наявності відповідних показань.

Уточнено також можливості застосування засобів телемедицини.

10. Змінено строки щодо певних процедур:

1. модерація справи або повернення направлення на доопрацювання лікарю, який направив, має відбуватись протягом 7 календарних днів від отримання направлення;
2. аудіозапис з оцінювання має зберігатись в закладі охорони здоровʼя 6 місяців;
3. особа або її представник може звернутися для виправлення помилок (описки, технічні або арифметичні) у витягу з рішення експертної команди протягом року після отримання витягу з рішення, а не 40 календарних днів.

11. Розширено можливості отримання підтримки під час оцінювання.

Передбачено можливість присутності перекладача жестової мови або особи, яка супроводжує людину під час оцінювання (не більше однієї супроводжуючої особи).

12. Уточнено порядок проходження оцінювання громадянами України, які перебувають за кордоном.

Визначено особливості подання медичних документів та проведення оцінювання залежно від того, чи особа планує користуватися відповідними правами та пільгами в країні перебування або в Україні.

13. Розширено повноваження експертних команд щодо визначення медичних показань для забезпечення дітей з інвалідністю автомобілем.

Експертні команди зможуть встановлювати такі показання для дітей з інвалідністю віком від п’яти років із порушеннями опорно-рухового апарату.

Передбачено можливість проведення такого оцінювання із застосуванням засобів телемедицини. При цьому ступінь обмеження життєдіяльності не визначається.

14. Уточнені випадки, коли не визначається ступінь обмеження життєдіяльності.

Зокрема, при встановленні причинного зв’язку смерті з нещасним випадком на виробництві, професійним захворюванням, аварією або іншим ушкодженням здоров’я.

15. Удосконалено порядок розгляду скарг на рішення експертних команд.

Уточнено, що Центр оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги у формі, зазначеній скаржником: очно, заочно або з використанням засобів телемедицини.

Змінити обрану форму Центр може лише у визначених випадках – за необхідності отримати додаткову інформацію від скаржника або провести особистий огляд.

Якщо бажану форму не зазначено, вона визначається відповідно до встановлених критеріїв.

16. Розширено повноваження медичних реєстраторів у системі оцінювання.

Їхні функції більше не обмежуватимуться закладами охорони здоров’я, у яких працюють експертні команди. Зокрема, медичні реєстратори зможуть допомагати лікарям:

1. у підготовці проєктів електронних направлень на оцінювання;
2. формувати переліки архівних справ МСЕК;
3. передавати їх експертним командам за запитами.

Також уточнено їхні повноваження щодо внесення до електронної системи відомостей про справи та рішення, зокрема оформлені із застосуванням паперового документообігу.

17. Розширено функціональні можливості електронної системи оцінювання повсякденного функціонування особи.

Уточнено правило одного активного направлення: нове електронне направлення не надсилатиметься, поки не ухвалено рішення за попереднім направленням або скаргою на рішення експертної команди.

Також передбачено автоматичне формування переліку рекомендованих закладів охорони здоров’я з найменшою чергою для заочного оцінювання людей з онкологічними захворюваннями – за наявності технічної можливості.

18. Уточнено порядок формування та оприлюднення інформації про профілі експертних команд.

Керівники закладів охорони здоров’я затверджуватимуть не лише перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання, а й перелік профілів експертних команд та інформацію про них.

Ці відомості оновлюватимуться щонайменше раз на рік і вноситимуться до електронної системи.

У разі змін у складі лікарів або переліку профілів відповідна інформація оприлюднюватиметься на вебсайті закладу та оновлюватиметься в електронній системі.

Джерело: МОЗ

Читайте більше:

Чи скасують раніше встановлені групи інвалідності: МОЗ затвердило нову настанову