Після 4 грудня «жовта» тривога: чи може роботодавець змусити працівників працювати без укриття

1. Чи можна погодити роботу без укриття
2. Чи може працівник відмовитися працювати, якщо підписав погодження
3. Хто відповідатиме, якщо працівник постраждає
4. Що змінюється за «червоного» рівня
5. Що зміниться після 4 грудня: чи можна буде працювати без укриття

Чи достатньо наказу керівника або згоди трудового колективу, щоб залишити людей на робочих місцях без укриття після 4 грудня 2026 року?

Розбиралися з цим питанням в «Судово-юридичній газеті».

Зауважили, що новий порядок запровадили, щоб повітряні тривоги через дронову загрозу не зупиняли роботу бізнесу автоматично в усіх випадках. Проте продовжувати діяльність можна лише з урахуванням установлених вимог безпеки.

Роботодавцям уже зараз потрібно перевірити:

1. чи відповідають їхні приміщення вимогам законодавства;
2. як працівники отримуватимуть повідомлення про небезпеку;
3. куди зможуть перейти в разі тривоги.

Однак, одного наказу недостатньо, якщо підприємство не має укриття та використовує передбачену урядом можливість працювати протягом перехідного періоду.

За постановою КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» (далі – Постанова №1092), суб’єкти господарювання можуть працювати під час «жовтого» рівня, якщо на об’єкті є:

1. захисна споруда;
2. тимчасове або постійне укриття для персоналу та відвідувачів;
3. споруда подвійного призначення;
4. безпечний простір, що відповідає встановленим вимогам.

Для цього на входах до будівель, зовнішніх стінах чи огорожах необхідно розмістити таблички з одним із написів:

1. «Об’єкт забезпечений укриттям»;
2. «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
3. «Об’єкт не забезпечений укриттям».

Для підприємств, які не мають укриття, передбачено перехідний період – до 4 грудня 2026 року.

У цей період вони можуть продовжувати роботу за погодженням із трудовим колективом, готуючись до виконання вимог безпеки

Отже, якщо підприємство користується саме цим перехідним механізмом, рішення керівника не замінює погодження з трудовим колективом. Водночас Постанова №1092 не встановлює єдиної обов’язкової форми такого погодження.

Погодження також не звільняє роботодавця від інших обов’язків.

Підприємство має визначити:

1. порядок дій персоналу під час повітряної тривоги;
2. забезпечити доведення сигналу до працівників і відвідувачів;
3. належно інформувати їх про наявність або відсутність укриття чи безпечного простору.

Дистанційні працівники повинні орієнтуватися на офіційні повідомлення за місцем свого фактичного перебування та вживати заходів безпеки відповідно до рівня загрози й обставин.

Чи можна погодити роботу без укриття

Тимчасово – так, але лише в межах передбаченого перехідного періоду та за погодженням із трудовим колективом. Постанова №1092 також передбачає облаштування безпечного простору в будівлях, які не належать до споруд подвійного призначення або не мають такого простору.

Йдеться про найбільш захищені зони, які визначають балансоутримувачі та облаштовують з урахуванням установлених вимог до захисту людей. Тому безпечним простором не можна вважати будь-який коридор чи кімнату лише тому, що керівник визначив їх місцем перебування під час тривоги.

Захисні властивості такого простору мають відповідати передбаченим нормативними актами критеріям

Міністерство економіки та довкілля нагадало бізнесу про необхідність до 4 грудня підготувати підприємства до нових умов. Водночас це не означає, що кожна компанія зобов’язана будувати окрему капітальну споруду: залежно від об’єкта та вимог законодавства можуть застосовуватися різні способи забезпечення захисту.

Після завершення перехідного періоду підприємство має відповідати чинним вимогам. Саме погодження трудового колективу не дає права безстроково працювати без належного захисту

Чи може працівник відмовитися працювати, якщо підписав погодження

Якщо виникла небезпечна для життя чи здоров’я виробнича ситуація, попереднє погодження не позбавляє працівника права на відмову від небезпечної роботи. Стаття 6 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон №2694) передбачає право працівника відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, для людей, які його оточують, або для виробничого середовища. Про це працівник має негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.

Проте, варто розрізняти погодження на продовження діяльності підприємства під час «жовтого» рівня та згоду конкретного працівника на виконання будь-якого завдання за будь-яких обставин. Колективне рішення не може скасувати законодавчі гарантії охорони праці. Водночас сам факт оголошення «жовтого» рівня не означає автоматично, що будь-яка робота в цей час є незаконною.

Для оцінки ситуації потрібно враховувати:

1. характер роботи;
2. фактичні умови на об’єкті;
3. наявність небезпеки;
4. виконання роботодавцем установлених вимог.

Якщо працівник вважає, що продовження роботи створює загрозу, йому варто негайно повідомити керівника про конкретні обставини та, якщо це можливо, зафіксувати таке повідомлення. Роботодавець має оцінити небезпеку й ужити необхідних заходів

Таким чином, підпис під колективним погодженням не означає, що працівник назавжди відмовився від права захищати власне життя та здоров’я. Але правомірність відмови в конкретному випадку залежатиме від фактичних обставин.

Хто відповідатиме, якщо працівник постраждає

Дозвіл продовжувати роботу під час «жовтого» рівня означає, що роботодавець автоматично звільняється від відповідальності. За статтею 13 Закону №2694 роботодавець зобов’язаний створювати на робочих місцях безпечні умови праці та організовувати відповідні заходи.

Якщо працівник зазнає поранення або загине під час повітряної атаки, необхідно встановити обставини події та перевірити, чи виконав роботодавець покладені на нього обов’язки.

Зокрема, значення матиме:

1. чи мало підприємство правові підстави продовжувати роботу;
2. чи було належно оформлене погодження трудового колективу, якщо воно було необхідним;
3. чи організували оповіщення людей;
4. чи забезпечили їм реальну можливість скористатися передбаченими засобами захисту.

Також оцінюватимуть, чи не вимагав керівник продовжувати роботу попри конкретну небезпеку для життя або здоров’я та чи дотримувалися встановленого порядку дій під час тривоги.

Сам факт травмування внаслідок ворожої атаки не доводить автоматично вину роботодавця. Але й наказ про продовження роботи або підписаний працівниками протокол не доводять самі собою, що вимоги законодавства були виконані

Залежно від установлених обставин можуть виникнути питання щодо розслідування нещасного випадку, страхових виплат, відшкодування шкоди та відповідальності посадових осіб. Для кожного виду відповідальності необхідні передбачені законом підстави, а висновок залежатиме від обставин події та результатів відповідного розслідування.

Що змінюється за «червоного» рівня

«Червоний» рівень означає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу. Уряд під час оголошення нових правил наголосив, що за цього рівня робота зупиняється, а люди мають перейти до укриття.

Отже, погодження трудового колективу на продовження роботи за «жовтого» рівня не можна використовувати як підставу для ігнорування порядку дій за «червоного» рівня

Підприємствам потрібно заздалегідь визначити:

1. хто повідомляє про тривогу;
2. як припиняються робочі процеси;
3. хто інформує відвідувачів;
4. як люди можуть безперешкодно залишити приміщення.

Для виробництв окремо варто передбачити безпечну процедуру зупинення обладнання, щоб саме вимкнення не створювало додаткових ризиків.

Що зміниться після 4 грудня: чи можна буде працювати без укриття

Саме 4 грудня 2026 року завершується тримісячний перехідний період, протягом якого підприємства без укриттів можуть продовжувати роботу за «жовтого» рівня за погодженням із трудовим колективом.

Щоб і надалі працювати у звичайному режимі під час дронової загрози, підприємство має забезпечити захист працівників та відвідувачів відповідно до вимог законодавства

Залежно від характеристик будівлі й передбачених нормативами умов це може бути:

1. захисна споруда;
2. укриття;
3. облаштований безпечний простір.

Мінекономіки роз’яснило, що в передбачених законодавством випадках бізнес може облаштувати безпечний простір безпосередньо в будівлі. Який саме варіант підходить конкретному об’єкту, потрібно визначати з урахуванням установлених вимог.

Водночас підприємство, яке після завершення перехідного періоду не забезпечило передбачених правил безпеки, не може обґрунтовувати продовження роботи лише:

1. наказом керівника;

чи

1. рішенням трудового колективу.

Однак якщо підприємство не має ні укриття, ні належно облаштованого безпечного простору, після 4 грудня воно вже не зможе продовжувати обслуговування відвідувачів під час «жовтого» рівня загрози лише на підставі згоди працівників.

Практично це означає, що за відсутності належного захисту доведеться призупиняти роботу під час такої загрози та відновлювати її після відбою

Джерело: sud.ua

Читайте більше:

Укриття на підприємстві: МВС пояснило, скільки місць потрібно передбачити

До 04.12.2026 підприємствам потрібно облаштувати укриття: нові правила роботи за жовтого рівня загрози

Повітряна тривога: коли підприємство може продовжувати роботу та що має зробити роботодавець

Робота під час повітряної тривоги (ч.1): основні правила та вимоги до роботодавців

Робота під час повітряної тривоги (ч. 2): чи можна працювати за жовтого та червоного рівнів

Робота під час повітряної тривоги (ч. 3): укриття, безпечний простір і доступ до захисту

Робота під час повітряної тривоги (ч. 4): дії персоналу, відвідувачі та документи

Працюєте під час жовтого рівня тривоги? Оформіть погодження трудового колективу – зразок протоколу

Чи може підприємство продовжувати роботу при жовтому рівні загрози після 04.09.2026

Повітряна тривога під час робочого дня: які обов’язки має роботодавець