Бронювання з 27.10.2026 (ч.1): нові квоти, строки та ризики для критичних підприємств

1. Чинна критичність і раніше оформлене бронювання
2. Нові вимоги до критично важливих підприємств
3. Координаційний центр і процедура отримання критичності

Частина 1 – ви тут, частина 2

Чинна критичність і раніше оформлене бронювання

1. З якої дати діють нові правила бронювання?

Нові правила діють з 27 жовтня 2026 року. Їх запровадила постанова КМУ від 23.10.2026 № 1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Постанова № 1328).

Зміни стосуються двох основних документів: Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Порядок № 76), та Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Критерії та порядок).

Також створено Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі – Координаційний центр). Він бере участь у погодженні критеріїв, наданні критичності та збільшенні квот, а також може рекомендувати скасувати підприємству критичність (пп. 4, 5 постанови № 1328).

Постановою № 1328 також затверджено Положення про Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі – Положення про КЦ).

2. Чи потрібно всім критичним підприємствам переоформлювати критичність?

Ні. Чинні на 27.10.2026 рішення про критичність зберігаються протягом строку, на який їх прийнято. Натомість деяким підприємствам критичність буде скасовано через перегляд критеріїв бронювання (це має статися після того, як держоргани переглянуть свої критерії). Про це трішки далі.

Отже, наразі немає обов’язку всім подати нові пакети документів для переоформлення критичності.

Водночас збереження статусу критичності не означає збереження всіх попередніх правил бронювання. Зокрема, окремо потрібно перевірити нову квоту 95% та строк дії рішення про збільшення ліміту. Практичні акценти від фахівців Мінекономіки див. тут.

3. Кому дали 10 днів на перегляд критеріїв?

Десятиденний строк установлено для ЦОВВ, ОВА/КМВА, які визначають підприємства критично важливими. Вони мають переглянути й узгодити галузеві та регіональні критерії, а за результатами перегляду проаналізувати відповідність підприємств установленим критеріям.

Отже, йдеться не про загальний десятиденний строк для повторного подання документів роботодавцями, а про перегляд критеріїв та аналіз відповідності підприємств цим критеріям. Детально про наслідки такого перегляду ми говорили у статті «Критичність під загрозою? 10 днів на перегляд критеріїв».

Варто додати, що з огляду на практику перезатвердження критеріїв влітку 2026 року, автор не вірить у дотримання цього строку. Тоді також йшлося про 10 днів, а затверджували приблизно 1,5 місяця.

4. Що буде, якщо потрібний критерій виключать?

Якщо Міністерство, ОВА чи інший держорган виключить той, чи інший критерій, на підставі якого підприємства були свого часу визнані важливим для галузі економіки або потреб територіальної громади, уповноважений орган має скасувати рішення про критичність таких підприємств. Відповідно рішення про критичність може втратити чинність до завершення строку (п. 2 Постанови № 1328).

Своєю чергою позбавлення підприємства статусу критично важливого є підставою для анулювання наданих відстрочок для заброньованих працівників (пп. 3 п. 31 Порядку № 76). Саме тому ми радимо перевірити, на яких саме критеріях ґрунтується ваше рішення, та відстежувати оновлення критеріїв відповідним органом.

Нагадаємо, що усі критерії ми зібрали для вас у статті «Усі галузеві та регіональні критерії для бронювання». Їх також можна подивитися у нашому довіднику.

5. Чи залишаються чинними старі підвищені квоти?

Так, але для попередніх рішень установлено різні граничні строки. Їх визначає пп. 2 п. 3 Постанови № 1328.

6. Що робити, якщо критичність спливає під час розгляду документів?

Хотілося б сказати: подавати документи завчасно. До речі це прямо рекомендує Уряд у п. 6 постанови № 1328. Але цей варіант навряд можна назвати актуальним у разі ухвалення таких урядових рішень як прийняття постанови № 1328.

Вся проблема наразі у тому, що урядовці не встановили якого-небудь перехідного періоду. Водночас наразі державні органи фактично не розглядають документи щодо критичності, які було подано зокрема й до 27.10 через те що ще не ясно, які критерії буде вилучено, а які залишено. Про ризики перерви між рішеннями та додаткові погодження читайте в статті «Ризики нової постанови про бронювання: критичність без перехідного періоду та додаткові погодження».

Нові вимоги до критично важливих підприємств

7. Які галузі можуть отримати критичність?

Насправді будь-які.

Водночас оновлений п. 4 Критеріїв та порядку прямо називає 13 сфер:

1. оборонно-промисловий комплекс;
2. паливно-енергетичний комплекс;
3. житлово-комунальне господарство;
4. добувну промисловість;
5. переробну промисловість;
6. агропромислове виробництво;
7. роздрібну торгівлю;
8. будівництво;
9. транспорт і логістику;
10. інформаційні технології;
11. банківську діяльність;
12. охорону здоров’я;
13. зв’язок.

Окремо виділено також аварійно-рятувальні служби.

Проте належність до переліченої галузі сама собою не гарантує статусу. Потрібно виконати відповідні критерії та обґрунтувати критичне значення діяльності: яку шкоду спричинить її припинення або значне скорочення через мобілізацію працівників (п. 4 Критеріїв та порядку). Звісно, не виключаємо, що підприємствам із переліченими сферами діяльності не доведеться доводити критичне значення, а йдеться про банальне некоректне формулювання норм згаданого п. 4 Критеріїв та порядку.

8. Чи можлива критичність для інших галузей?

Так. Як ми сказали вище, підприємства будь-якої галузі можуть одержати критичність, адже наведений вище перелік не є вичерпним.

Критично важливими можуть визначати також підприємства, які працюють у сфері, узгодженій Координаційним центром за обґрунтованим зверненням відповідного центрального органу виконавчої влади або іншого державного органу, який формує чи реалізує політику в цій сфері (п. 4 Критеріїв та порядку).

Отже, підприємству поза прямо названими галузями слід з’ясувати можливість такого погодження через профільний державний орган.

9. Чи зможуть бронювати гуманітарні організації?

Гуманітарна сфера врахована в оновлених правилах. Ідеться про організації, які мають критичне значення для функціонування держави в особливий період і безперервна діяльність яких необхідна в цей час. Самого посилання на благодійну чи гуманітарну мету недостатньо (п. 4 Критеріїв та порядку).

Водночас отримання критичності та визначення квоти – окремі питання. Для різних видів гуманітарних, міжнародних і неурядових організацій діють різні норми. Тобто універсальної нової квоти для всієї гуманітарної сфери постанови № 1328 не встановила. Зверніть увагу на пп. 5, 8, 9 Порядку № 76. Також про особливості збільшення квот поговоримо у другій частині нашої статті.

10. Куди звертатися за критичністю: до ОВА чи міністерства?

Профільний центральний орган виконавчої влади, інший державний орган або орган державного управління з юрисдикцією на всю Україну визначає критичність підприємств у сфері своєї державної політики. Для обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а за їх утворення – військових адміністрацій, окремо визначено коло заявників (п. 4 Критеріїв та порядку).

Так, до компетенції ОВА (ОДА) належать підприємства комунальної форми власності, а також розташовані на відповідній території підприємства, що працюють у сферах, названих в абз. 4–11 п. 4 Критеріїв та порядку, а саме підприємства:

1. паливно-енергетичного комплексу;
2. ЖКГ;
3. добувної та переробної промисловості;
4. агропромислового виробництва;
5. роздрібної торгівлі;
6. будівництва;
7. транспорту і логістики.

Тому територіальне розташування саме по собі не дає будь-якому приватному підприємству можливості звертатися до ОВА. Наприклад, для приватної ІТ-компанії потрібно перевіряти процедуру через профільний центральний орган, а не використовувати місцеві критерії.

11. Чим тепер обґрунтовувати критичність?

Потрібно показати, як припинення або значне скорочення діяльності через мобілізацію працівників вплине на обороноздатність, критичну інфраструктуру, життєзабезпечення населення чи макрофінансову стійкість держави. Оновлена норма прямо вимагає перевірюваних показників (п. 4 Критеріїв та порядку).

Отже, доцільно підготувати:

1. розрахунки обсягів виробництва продукції чи послуг;
2. дані про виконання контрактів;
3. забезпечення споживачів;
4. інформацію про податкові надходження та валютну виручку;
5. пояснити роль потрібних працівників.

Це приклади можливих доказів. Вони можуть бути зібрані, зокрема, в інформаційну довідку про підприємство із зазначенням відповідних показників.

Але все ж основний пакет документів визначено п. 5 Критеріїв та порядку та застосовними галузевими чи регіональними вимогами. Тож говорити про необхідність мати саме таку інформаційну довідку не можемо. Утім вона може вам допомогти при потребі надати інформацію про підприємство у разі відповідного запиту Міністерства / ОВА для подання її до Координаційного центру та пришвидшення одержання критичності. Як ми зазначали вище не виключено, що з підприємств вищезгаданих галузей не вимагатимуть додаткової інформації. Але поки що все досить туманно.

12. Чи завадить критичності податковий борг?

У цьому питання маємо новацію.

Загальна вимога щодо відсутності відповідної заборгованості зберігається, але з’явився виняток. І стосується він боргу, який виник у період тимчасового припинення або не проведення платежів із державного чи місцевих бюджетів для фінансування підприємства або оплати поставлених ним товарів, виконаних робіт чи наданих послуг. Водночас виняток діє до надходження таких платежів, а обставини підтверджують довідкою розпорядника бюджетних коштів або органу Казначейства (пп. 5 п. 2 Критеріїв та порядку).

У першу чергу таке послаблення для оцінювання критичності застосовуватиметься під час її установлення для підприємства. Але також вбачаємо тут ризик: з моменту надходження платежів підприємству слід майже миттєво погасити заборгованість.

Координаційний центр і процедура отримання критичності

13. Що вирішує Координаційний центр?

Це тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабміну. Він:

1. узгоджує галузеві та регіональні критерії;
2. надає пропозиції щодо критичності й підвищення квот;
3. проводить передбачений моніторинг;
4. може рекомендувати скасувати критичність.

Його статус і завдання визначено Положенням про КЦ.

Отже, галузеві та регіональні критерії Міністерства, відомства та ОВА тепер узгоджують із Координаційним центром (далі – КЦ) і оформленням листа-узгодження, замість попереднього погодження з Мінекономіки та Міноборони (пп. 4 п. 2 Критеріїв та порядку).

Водночас із повноважень попередньої Міжвідомчої робочої групи вилучено питання бронювання та збільшення його обсягів (п. 2 змін, затверджених Постановою № 1328).

14. Чи подавати документи безпосередньо до Координаційного центру?

За загальною процедурою підприємство звертається до уповноваженого державного органу/ОВА, який має визначити його критично важливим. Саме цей орган після первинного розгляду звертається до КЦ. Тобто нового обов’язку для роботодавця самостійно подавати другий пакет безпосередньо до КЦ не встановлено (пп. 5, 6 Критеріїв та порядку).

У зверненні державного органу мають бути код ЄДРПОУ, повне й скорочене найменування заявника, кількість військовозобов’язаних працівників і критерії, яким він відповідає.

Фактично така інформація наводиться підприємством у заяві-зверненні до держоргану під час подання документів на критичність (перепідтвердження критичності).

Рекомендація: уважно слідкуйте за тими критеріями за якими ви маєте критичність зараз, адже у разі їх виключення ви можете втратити критичність. Будьте готові скористатися іншим критерієм для отримання статусу критично важливого підприємства.

15. Скільки часу займатиме отримання критичності?

Замість розгляду в межах одного етапу, тепер передбачено послідовну процедуру з участю Координаційного центру (п. 6 Критеріїв та порядку).

Отже, потрібно готуватися, що вся процедура займатиме до двох календарних місяців. Звісно ми говоримо про максимальні строки визначені законодавством. Втім на практиці й до 27.10.2026 одержання критичності тривало приблизно 1,5-2 місяці, хоча було заявлено про 10 робочих днів. Лише практика покаже, скільки часу це питання займатиме тепер.

16. Чи можна прискорити розгляд?

Так.

За обґрунтованої потреби державний орган може просити КЦ про невідкладний розгляд. Тоді КЦ має надати рекомендації та пропозиції не більш як за 7 робочих днів із дня отримання звернення (п. 9 Положення про КЦ).

Скорочується саме етап у Центрі. Якщо врахувати ще до 7 робочих днів первинного розгляду та до 3 робочих днів на остаточне рішення, сума граничних строків становить 17 робочих днів, а не 17 календарних. Звісно це краще за 1,5-2 місяці.

Підприємству доцільно викласти підстави терміновості у зверненні до уповноваженого органу (п. 6 Критеріїв та порядку).

Рекомендація: радимо цим скористатися під час подання звернень тим підприємствам, у яких критичність закінчується у листопаді-грудні 2026 року

17. Чи повинні пояснити відмову в критичності?

Так.

За результатами процедури орган або приймає рішення про відповідність критеріям і визначення критичності, або повідомляє підприємство листом про відмову з обґрунтуванням невідповідності критеріям. Для цього тепер встановлено строк не більш як 3 робочі дні після отримання рекомендацій та пропозицій КЦ (п. 6 Критеріїв та порядку).

Тому для подальших дій потрібен саме змістовний письмовий результат: яким вимогам підприємство не відповідає. Усне повідомлення про негативний результат не замінює передбаченого листа. Втім не виключаємо, що на практиці усне повідомлення дійде до підприємства значно швидше ніж офіційний лист.

18. Чи змінилася критичність для потреб ЗСУ?

Так.

Для визначення підприємства критично важливим для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань також запровадили участь КЦ: до 7 робочих днів на первинний розгляд, до календарного місяця на рекомендації Центру та до 3 робочих днів на остаточне рішення або обґрунтовану відмову (п. 13 Критеріїв та порядку).

19. Які дані перевірятиме Координаційний центр?

КЦ уповноважений здійснювати моніторинг відомостей про військовозобов’язаних працівників підприємств, які звернулися за критичністю. Для цього передбачено використання реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (реєстр «Оберіг»), вебпорталу електронних послуг ПФУ і Порталу Дія (пп. 6 п. 3 Положення про КЦ).

КЦ також може отримувати необхідну інформацію від органів влади, підприємств, установ та організацій (п. 5 Положення про КЦ).

20. Чи може Координаційний центр самостійно скасувати критичність?

Ні.

КЦ надає рекомендацію, яка само по собі не скасовує статус критичності автоматично. Водночас така рекомендація – підстава для розгляду питання про скасування відповідного рішення державним органом, який надавав критичність. Це прямо передбачає новий п. 18 Критеріїв та порядку.

КЦ може надавати такі рекомендації, зокрема за наявності звернень правоохоронних органів. Але юридично слід розрізняти рекомендацію КЦ та рішення уповноваженого органу про скасування критичності (пп. 7 п. 3 Положення про КЦ).

(далі буде...)

Читайте більше:

Ризики нової постанови про бронювання: критичність без перехідного періоду та додаткові погодження

Критичність під загрозою? 10 днів на перегляд критеріїв

Критичність і бронювання через Координаційний центр: 13 жовтня КМУ прийняв постанову

Перегляд критеріїв критичності до 6 листопада: кому загрожує втрата статусу