Відпустки без збереження заробітної плати: до 90 днів і без обмеження строку

З 24.12.2023 року час перебування у таких відпустках не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

До відпусток без збереження заробітної плати, які надаються в обов’язковому порядку, належить відпустка працівникам, що перебувають за кордоном чи ВПО.


Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.

Зауважимо, час перебування у відпустці не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки

Неоплачувана відпустка на період воєнного стану передбачена ч. 3 ст. 12 Закону № 2136.


Отже, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Зауважте, що така відпустка з 24.12.2023 року – дати набрання чинності Закону № 3494 – не входить до відпускного стажу

У Держпраці додали, що відпустки без збереження заробітної плати надаються тільки за бажанням працівника.


Тому, будь-яке примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю.


Джерело: Держпраці