Особливості працевлаштування осіб з інвалідністю

При працевлаштуванні особи з інвалідністю, крім стандартного пакету документів, додатково подають: довідку медико-соціальної експертної комісії та індивідуальну програму реабілітації

0

277

Фахівці Держпраці нагадали про обов’язок роботодавців, який передбачено ст. 172 КЗпП, зокрема:


  1. на роботодавця покладається обов’язок організувати працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій;
  2. встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.
Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (ст. 55, 63 КЗпП)

Частиною першою ст. 8 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди:


  1. вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року;
  2. особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.


Під час працевлаштування особи з інвалідністю мають подати:


  1. довідку медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК);
  2. індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю.
У цих документах вказується причина інвалідності, її група і строк та висновки комісії про умови та характер праці особи

Індивідуальна програма реабілітації обов’язкова для виконання всіма роботодавцями.


До того ж встановлено, що при укладанні трудового договору особа з інвалідністю повинна на загальних засадах подати (ч. 2 ст. 24 КЗпП):


  1. паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  2. паперову трудову книжку;
  3. військово-обліковий документ;
  4. у випадках, передбачених законодавством також документи про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші.


Джерело: Держпраці

0

277