Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором (ст. 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Водночас відповідно до п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП підставою для припинення трудового договору є відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Для припинення дії трудового договору за відповідною підставою мають бути одночасно дотримані дві обов'язкові умови:
- фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд;
- відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності).
У випадку невиконання одночасно двох вищенаведених умов звільнення відповідно до такої підстави суд може визнати незаконним. Наприклад, якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності.
Щоб довести факт вжиття підприємством усіх можливих і допустимих дій у випадку потенційного виникнення трудового спору, фахівці Мінекономіки радять скласти відповідний акт. Наприклад, про відсутність зв'язку з працівником та інформації про місцезнаходження такого працівника.
Отже на думку Мінекономіки, для припинення трудового договору за підставою – п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП, відлік часу фактичної відсутності працівника на робочому місці та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль має починатися з дня, коли працівник мав стати до роботи після скасування призупинення дії трудового договору.
Джерело: лист Мінекономіки від 28.06.2024 №4701-05/46467-07