Як розрахувати норму тривалості робочого часу – теорія та практика

Навіщо знати правила?

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу. Вона залежить від графіка роботи підприємства, а інколи – навіть окремої групи працівників. Тож норму роботодавець обраховує самостійно, враховуючи вимоги Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), а під час воєнного стану – ще й Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136).

Що врахувати при розрахунку норми?

На норму робочого часу впливає чимало чинників. Визначимо базові.

Перший. Тривалість робочого часу: нормальна (40 годин на тиждень, ст. 50 КЗпП), скорочена (ст. 51 КЗпП) або неповна (ст. 56 КЗпП).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень (ст. 6 Закону №2136).

Нормальну тривалість робочого часу фіксують в колдоговорі (ст. 13 КЗпП). Доречно визначити показник норми саме на тиждень, адже у ст. 50 КЗпП так само визначено показник норми на тиждень. Також не зайвим буде вказати норму тривалості робочого часу в Правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Другий. Графік роботи підприємства та / або групи працівників / окремого працівника (з огляду на 5-денний, 6-денний робочий тиждень). Також важливо знати вихідні та дні, робота в які працівником не проводиться відповідно до графіка роботи.

Наприклад, двом працівникам встановлено 5-денний робочий тиждень по 8 годин щоденно. Однак в одного працівника робочі дні – понеділок-п’ятниця, а в іншого – вівторок-субота. Розрахуємо норму робочого часу в листопаді 2024 року для таких працівників.

Орієнтуючись на календар, розраховуємо норму. Для першого працівника норма листопада 2025 року становитиме – 21 робочий день (168 годин). Для другого – 22 робочих дні (176 годин). Як бачите, тут однакова тривалість робочого тижня та навіть щоденної роботи, але місячна норма відрізняється через різні вихідні. Ще більше відмінностей можна побачити під час мирного життя, коли є передсвяткові та святкові (неробочі) дні.

Третій. Тривалість розрахункового року. Нагадуємо, що 2025 рік – не високосний рік. У ньому 365 к. дн.

Четвертий. Святкові та неробочі дні – ст. 73 КЗпП.

Однак у період дії воєнного стану норми ст. 73 КЗпП не застосовують на підставі ч. 6 ст. 6 Закону №2136. Тож на вищезазначений період святкові дні, визначені ст. 73 КЗпП, кваліфікують як дні за графіком роботи працівника. Тобто, якщо колишній святковий день припадає на робочий день за графіком роботи працівника, то такий день – робочий. Якщо ж колишній святковий день припадає на вихідний за графіком роботи працівника, то такий день є вихідним (у цьому випадку колишній святковий день не стає новим робочим днем!).

П’ятий. Частиною 3 ст. 67 КЗпП передбачено: якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день слід перенести на наступний день після святкового. За мирного часу це правило діє для працівників, яким встановлено як 5-денний, так і 6-денний робочий тиждень, якщо святковий день збігається з вихідним для таких працівників днем. Але! На період дії воєнного стану не застосовується й ч. 3 ст. 67 КЗпП (ч. 6 ст. 6 Закону №2136), тож перенесень немає.

Шостий. Напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи скорочується на 1 годину (ч. 1 ст. 53 КЗпП) як при 5-денному, так і при 6-денному робочому тижні.

За мирного часу ця норма НЕ діє (тривалість роботи не скорочується на 1 годину) для працівників:

1. які працюють на умовах неповного робочого дня (листи Мінсоцполітики від 28.08.2014 № 395/13/116-14; від 28.08.2014 № 397/13/116-14; від 22.12.2017 № 2960/0/107-17/284);
2. яким згідно зі ст. 51 КЗпП встановлено скорочену тривалість робочого часу (наприклад, 39 год, 38,5 год тощо).

Також вищезазначена норма не працює для всіх працівників під час дії воєнного стану. І знову повторимо: під час розрахунків орієнтуємося на актуальну тривалість воєнного стану. Поза межами офіційно продовженого воєнного стану вважаємо, що діють «мирні» правила визначення норми.

Сьомий. Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації – з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників (ч. 4 ст. 67 КЗпП).

За потреби роботодавець може скоротити норму робочого часу та визначити колишній святковий (неробочий) день «днем, робота в який не проводиться», або ж скористатися ч. 4 ст. 67 КЗпП і перенести робочі та вихідні дні. Перенесення оформлюють наказом чи розпорядженням відповідно до ст. 9 КЗпП. Нагадуємо: в цьому випадку заробіток за повністю відпрацьовану норму робочого часу залишиться без змін.

Варто зауважити, що трудове законодавство не містить вимоги про видання наказу щодо затвердження норми тривалості робочого часу. Проте на практиці для уникнення непорозумінь і, тим паче в умовах зміни раніше обчислених норм тривалості робочого часу через воєнний стан варто видати наказ (з основної діяльності) про затвердження норми тривалості робочого часу на відповідний рік. Однак слід зазначити, що за не видання такого наказу відповідальність не передбачено.

Вас, звісно, цікавить запитання, як вчинити, коли воєнний стан буде продовжено?

У такому разі варто видавати накази про зміну норми робочого часу на відповідний місяць (кілька місяців).

Висновки

1. Норма робочого часу визначається роботодавцем індивідуально.
2. Під час дії воєнного стану немає святкових (неробочих) і передсвяткових днів, відсутні перенесення робочих та вихідних днів.
3. На норму впливають дні, які визначені вихідними.
4. Рекомендовано видати наказ з основної діяльності щодо затвердження норми тривалості робочого часу.

Яна ЯРОШЕНКО, головний редактор сайту kadroland

Стаття на тему:

Норма тривалості робочого часу у 2025 році за п’ятиденного та шестиденного робочого тижня

Шаблони та зразки документів:

Колективний договір

Правила внутрішнього трудового розпорядку на 2024 рік

Наказ про визнання 26 серпня 2024 р. та 01 жовтня 2024 р. робочими днями

Наказ про норму тривалості робочого часу в жовтні 2024 року