Для прикладу розглянемо роботу продавця в магазині чи офіціанта в ресторані.
Чи можливо виміряти обсяг роботи у вигляді конкретних величин та зазначити ці величини в акті прийняття-передавання? Чи можливо взагалі визначити кінцевий результат в такому випадку?
Наприклад продаж певної кількості визначеного асортименту товарів для продавця або певної кількості порцій визначеного асортименту блюд для офіціанта, а якщо покупець або відвідувач ресторану побажають щось інше ніж зазначено у договорі (угоді) то виконавець не буде мати права запропонувати та реалізувати цей товар або послугу?
Стає очевидним, що продавець і офіціант не є самостійними підрядниками. Отже, роботодавець має укласти з ними трудовий договір.
А за маскування трудових відносин загрожує фінансовий штраф на підприємство – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження, а за вчинення порушення, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (ст. 265 КЗпП).
Зауважимо, у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються (ст. 16 Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Джерело: Держпраці