Допомога на поховання мобілізованого працівника

Як це не прикро, але наші захисники продовжують гинути на фронті. Більшість нинішніх військовослужбовців мали роботу у цивільному житті, і наразі вони увільнені від виконання посадових обов’язків. Як діяти роботодавцеві в ситуації, коли він отримує звістку про загибель свого працівника? Чи треба виплачувати допомогу на поховання коштом ПФУ? Про це та не лише поговоримо у статті


Чи повинен роботодавець виплачувати допомогу на поховання коштом ПФУ?


Трудові відносини з мобілізованими працівниками не перериваються на період військової служби. Однак фактично мобілізовані залишаються застрахованими особами. Проте у своїх роз’ясненнях Пенсійний фонд України (далі – ПФУ) зазначає, що через відсутність активної сплати внесків у період служби працівник не має статусу застрахованої особи.


Так, у своєму листі від 21.03.2024 № 2800-030401-8/17515 фахівці ПФУ заявляють:

у разі загибелі мобілізованого працівника допомога на поховання Пенсійним фондом України не надається, оскільки така особа в цей період не набула статусу застрахованої особи

Втім, законодавство прямо не передбачає позбавлення військовослужбовців статусу застрахованих осіб. До того ж практика свідчить про таке: ПФУ раніше без питань погоджував подібні виплати, навіть, коли роботодавець не сплачував внески у зв’язку з мобілізацією працівника.


 Далі наведемо визначення понять «застрахована особа» та «страхувальник», що містяться у ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ) (на те, що потрібно використовувати саме ці визначення вказує ч. 2 ст. 1 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», далі – Закон про соцстрахування).

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок
Страхувальники роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок

Одразу пригадаємо, що військовослужбовці є застрахованими особами, адже за них єдиний внесок сплачують військові частини – абз. 8 та 11 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ.


І справді, роботодавець мобілізованого працівника не сплачує ЄСВ за час, поки його мобілізований працівник несе службу. Але чи означає це, що він не може виплачувати допомогу коштом ПФУ? На переконання автора, звісно, ж може. Але подавати документи на виплату допомоги на поховання такого працівника до ПФУ та сперечатися з фахівцями фонду роботодавцям точно не варто. Все через те що, родичі загиблого можуть отримати значно більші суми такої допомоги у разі звернення до інших інстанцій. Але для цього їм знадобиться оригінал того саме документа, що й при виплаті допомоги на поховання коштом ПФУ.


Що потрібно для оформлення допомоги на поховання коштом ПФУ?


Почнімо з положень ч. 3 ст. 23 Закону про соцстрахування. Вона передбачає, що допомогу на поховання застрахованої особи призначають члену сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі:


  1. заяви особи, яка здійснила поховання;
  2. документа, що посвідчує особу;
  3. Витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (далі – Витяг) або довідки про смерть.


Насправді основним є саме Витяг, адже довідку про смерть варто вимагати лише, коли працівник помирає за кордоном і консульська установа видає таку довідку. І вимагається подання саме оригіналу цього документа.


І, як ми вже підкреслили вище, Витяг знадобиться під час оформлення допомоги на поховання військовослужбовця.


Яку допомогу від держави передбачено у разі загибелі військовослужбовця?


Військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, надають їх сім’ям і батькам допомогу в похованні й компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам’ятників у розмірах, встановлених КМУ. Це передбачено ч. 4 ст. 15 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011).


Законодавство також передбачає виплату одноразової допомоги в разі загибелі військовослужбовця під час воєнного стану в розмірі 15 млн грн (п. 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану»). Цю допомогу надають особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).


Одноразова допомога розподіляється рівними частками на усіх отримувачів, передбачених у ст. 161 Закону №2011. Звісно, допомогу виплачують не завжди швидко, позаяк на її оформлення та виплату знадобиться певний час.


Своєю чергою, п. 7 постанови КМУ від 22.05.2000 № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» передбачає, що військові формування, Державна спеціальна служба транспорту та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації повинні надавати сім’ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, допомогу в проведенні поховання і компенсувати матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження надгробків у розмірі 5 прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, встановлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця. Зараз це 14 600 грн (2920 грн х 5).


Щоб отримати таку допомогу, одному з членів сім’ї військовослужбовця так само потрібен вищезгаданий Витяг із Держреєстру.


Та й це ще не все. Відповідно до законодавства поховання окремих категорій військовослужбовців відбувається бюджетним коштом.


Зокрема, ст. 14 Закону України від 10.07.2003 № 1102-IV «Про поховання та похоронну справу» передбачає безоплатне для виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, поховання:


1. З військовими почестями померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зосібна:


  1. Героїв України, яким починаючи з 2014 року вручено орден «Золота Зірка»;
  2. осіб, нагороджених орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів;
  3. осіб, нагороджених орденом княгині Ольги трьох ступенів.


2. Учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності.


3. Осіб з інвалідністю внаслідок війни.


Окрім того, на могилі померлої (загиблої) особи, котра має особливі заслуги перед Батьківщиною, безоплатно споруджується надгробок за встановленим КМУ зразком. Витрати на поховання таких осіб здійснюються коштом Держбюджету України або місцевих бюджетів.


Непоодинокі й випадки призначення та виплати допомоги на поховання військовослужбовців органами місцевого самоврядування коштом місцевого бюджету.


Які документи потрібні для одержання допомоги на поховання військовослужбовця?


Питання поховання військовослужбовців також урегульовує, зокрема, Інструкція про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, затверджена наказом МОУ від 05.06.2001 № 185.


Щоб отримати допомогу на поховання загиблого військовослужбовця, слід звернутися до органів місцевого самоврядування за місцем його проживання з відповідною заявою та долучити до неї:


  1. копію паспорта та реєстраційного податкового номера особи, яка звертається за допомогою;
  2. копію свідоцтва про смерть військового;
  3. копії документів, що підтверджують ступінь спорідненості заявника та загиблого;
  4. копію документа, що підтверджує участь військового у бойових діях (довідка з військової частини про обставини загибелі або повідомлення про загибель захисника, що надходить рідним від військкомату).


Чи може роботодавець надати допомогу власним коштом?


Звісно ж може. За заявою особи, як здійснила поховання керівник підприємства може ухвалити рішення про виплату допомоги на поховання. Ба більше допомогу у розмірі 8480 грн (для 2024 року) роботодавець померлого за його останнім місцем роботи може виплатити без оподаткування. Якщо ж вирішите виплатити більше з суми перевищення слід буде утримати податок на доходи та військовий збір. Для виплати родич померлого працівника подає заяву, а керівник видає наказ.


Висновки


  1. Законодавство залишає мобілізованих працівників застрахованими особами, навіть, якщо сплата внесків тимчасово припинена. Роботодавці мають право подавати до ПФУ заяви на відшкодування допомоги на поховання. .
  2. Головним документом для оформлення допомоги є Витяг із Державного реєстру. І саме оригінал Витягу, а не копія. Його подання унеможливлює отримання кількох виплат одночасно.
  3. Роботодавець може виділити кошти на поховання свого працівника та / або виплатити допомогу на поховання власним коштом.


Віктор НАГОРНИЙ, редактор kadroland


Шаблони та зразки документів:


Заява родича померлого працівника про надання матеріальної допомоги на поховання

Наказ про надання матеріальної допомоги на поховання родичу померлого працівника