Ще 21.08.2024 законопроєкт №10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» прийнято за основу у першому читанні із продовженням строку підготовки до другого читання.
Наразі завершується тривала робота з приведення законодавства про охорону праці і здоров’я до міжнародних стандартів.
Як повідомив заступник голови ФПУ Василь Андреєв в інтерв’ю газеті «Профспілкові вісті» законопроєктом №10147 передбачається:
По-перше, розширення відповідальності роботодавця. Якщо раніше був нормативний акт, який визначав скільки умовних кілограмів, умовна людина тієї чи іншої статі, може підняти під час проведення технологічних операцій протягом дня, то за новими нормами – роботодавець несе персональну відповідальність за те, щоб робітник у кінці робочої зміни був живим і здоровим. Він сам має розробити відповідні технологічні карти, підходи, найняти відповідну кількість людей, які проєктують, впроваджують і контролюють працівників для того, щоб вони не зробили помилку, яка буде коштувати їм здоров’я, а також всім працівникам, які рядом працюють.
По-друге, більша відповідальність працівників і профспілок до яких вони входять. Відповідальність полягає в тому, що треба розмовляти з роботодавцем, не очікувати, а ставити його до відома про наявність тих чи інших проблем на робочому місці, від оголених проводів на якомусь виробничому обладнанні, до рівності підлоги, щоб запобігти наїзду якогось пересувного механізму поряд з твоїм робочим місцем. Для цього профспілкам потрібно проводити відповідні консультації, що є частиною нового законопроєкту, проводити узгодження, а працівникам відмовлятися від небезпечної роботи, якщо ти точно знаєш, що ця робота призведе до травми або загибелі.
І по-третє, що зараз відбувається – це реформування національного законодавства в частині ризику бути травмованим, або загиблим внаслідок військової агресії на робочому місці.
Законопроєктом №10147 пропонується запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу.
Послідовна ієрархія цих принципів визначена Директивою Ради від 12.06.1989 №89/391/ЄЕС та передбачає:
- запобігання ризикам;
- оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
- усунення джерел ризиків;
- адаптація умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи;
- адаптація до технічного прогресу;
- заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
- розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;
- надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;
- належне навчання та інструктаж працівників.
Тож на противагу чинній системі, запропоновані документом підходи передбачають організацію системи безпеки і здоров’я працівників за «проактивним» принципом запобіжних дій.
Зміна принципів побудови системи передбачає, в тому числі й зміну об'єкта впливу державної політики: з нинішніх «безпека праці» або «охорона праці» – на європейський «безпека працівника». Ключовим завданням політики має стати не встановлення вимог до процесу організації безпеки, але до результативності цього процесу – досягнення повного усунення або мінімізації ризиків для життя і здоров’я працівника.