Доплата за ведення військового обліку до 50%: як виконати вимоги ТЦК
Нещодавно ми розбирали на мінікурсі, як призначити відповідального за військовий облік, якщо ніхто не згоден. А сьогодні пропонуємо поговорити про встановлення доплати за ведення військового обліку. Як завжди, база, поради та практичні кейси
- Базовий розмір доплати
- Як рахувати доплату при неповній зайнятості чи невідпрацьованій нормі?
- Чи завжди доплата дорівнює 50%?
- Чи може доплата бути фіксованою?
- Чи можна зменшити розмір доплати?
- Якщо прописати в посадовій інструкції, доплата не потрібна?
- Як встановити доплату?
- Доплату «з’їдає» МЗП
Базовий розмір доплати
За наявності на військовому обліку менше ніж 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладають на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50% посадового окладу, а для державних службовців – в межах економії фонду оплати праці (п. 10 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, далі – Порядок №1487).
Отже, базою для встановлення доплати за ведення військового обліку є посадовий оклад за посадою, яку обіймає особа, призначена відповідальною за ведення військового обліку.
Увага! Якщо зміниться оклад, зміниться і розмір доплати
Як рахувати доплату при неповній зайнятості чи невідпрацьованій нормі?
Будь-яка відсоткова доплата розраховується як добуток нарахованого за відпрацьований час окладу і відсотка доплати. Отже, розмір доплати залежить від встановленої зайнятості за посадою та кількості відпрацьованих днів / годин.
Приклад. Оклад інспектора з кадрів, який є відповідальним за ведення військового обліку, — 10000 грн. Він працевлаштований на неповну зайнятість (0,5 ставки). Доплата за ведення військового обліку 50%.
При повному відпрацювані годин на «0,5 ставки» (тобто, половині норми робочого часу у відповідному місяці) за окладом інспектору кадрів нарахуємо 5000 грн (10000 грн х 0,5 ставки).
Тоді й сума доплати становитиме:
5000 грн х 50% = 2500 грн.
Чи завжди доплата дорівнює 50%?
Ні, роботодавці можуть встановити доплату в будь-якому розмірі, зокрема, 5%, 15%, 40% тощо. Однак не слід встановлювати «фіктивну» доплату в розмірі 0%. Доплата в розмірі 0,05% не заборонена, але навряд чи відповідає тому навантаженню, яке покладається на відповідального за військовий облік.
А от щодо більшого розміру доплати, то Держпраці роз’яснює так:
При цьому обмеження щодо доплати (до 50%) не є обов’язковим, наприклад, для приватних підприємств, які можуть встановлювати в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів більш високий розміри доплати
Отже, комерційні роботодавці можуть встановити доплату і в розмірі, що перевищує 50% окладу.
Чи може доплата бути фіксованою?
Порядком №1487 це не передбачено і чітко встановлено, що доплата має визначатися у відсотках до окладу. Однак зауважимо, що формально кожна фіксована сума також є «відсотком» від окладу. Але не виключено, що цю позицію доведеться відстоювати (можливо, навіть у суді). Тому ми не радимо встановлювати фіксовані суми.
Чи можна зменшити розмір доплати?
В Порядку №1487 про це не сказано. Але Держпраці роз’яснює так:
Роботодавець має право змінити умови оплати праці у бік погіршення, наприклад розмір доплати за ведення військового обліку і коли це безпосередньо не викликано змінами в організації праці (стаття 103 КЗпП)
В період дії воєнного стану роботодавець має повідомити відповідальну особу про такі зміни (зокрема, про зменшення розміру доплати) до того, як він (вона) почне виконувати роботу у нових умовах.
До речі, випадки, коли може знадобитися зменшити розмір доплати та варіанти виходу з ситуації ми розглядали тут.
Якщо прописати обов’язки в посадовій інструкції, то доплата не потрібна?
За правилами чинного трудового законодавства за виконання посадових обов’язків працівник отримує посадовий оклад. Отже, формально, якщо обов’язки із ведення військового обліку визначені в посадовій інструкції, то це частина посадових обов’язків, за які працівник отримує саме посадовий оклад. В такому випадку підстав для призначення доплати немає.
Так, Держпраці роз’яснює, що доплата встановлюється у разі, якщо на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом покладаються додаткові обов’язки з ведення військового обліку, які не передбачені посадовою інструкцією. Аналогічної думки дотримується і Мінсоцполітики в листі від 09.02.2018 № 227/0/101-18/281.
Але! На думку ТЦК, норма п. 10 Порядку №1487 прописана імперативно, тобто особі, відповідальній за ведення військового обліку, в обов’язковому порядку встановлюється доплата за ведення військового обліку. Зауважимо, що на практиці ТЦК звертають на це увагу і контролюють саме наявність встановленої доплати.
Не готові сперечатися з органом, який має право накладати штрафи за порушення порядку? Тоді встановлюйте доплату саме за правилами Порядку №1487 і не фіксуйте обов’язки у посадовій інструкції.
Як встановити доплату?
Щоб уникнути будь-яких розбіжностей із ТЦК під час перевірки, радимо не включати обов'язки ведення військового обліку до посадової інструкції, а покласти їх на працівника відповідним наказом.
Конкретний розмір доплати слід передбачити у колдоговорі та Положенні про оплату праці. На нашу думку, якщо роботодавець надає пропозицію працівнику вести військовий облік, то розмір доплати має бути зазначений і в такій пропозиції.
Доплату «з’їдає» МЗП
Це не кадрове питання, але озвучимо відповідь і на нього. Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 3-1 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці»:
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат
Як бачимо, доплата за ведення військового обліку не потрапляє до виплат-виключень, які не враховуються «всередині» мінзарплати. Отже, дійсно, доплата включається в МЗП.
Яна ЯРОШЕНКО, експерт з трудового права, кадрового та військового обліку
Шаблони та зразки документів:
Наказ про покладання обов'язків із ведення військового обліку
Наказ про зміни доплати відповідальному за ведення військового обліку
Статті та консультації на тему:
Відповідальний за військовий облік: кого призначити і чи встановлювати доплату
Доплата за ведення військового обліку, коли обов'язки визначені у посадовій інструкції
Вплив неповної зайнятості на розмір доплати за ведення військового обліку
7000 грн на місяць під час вагітності та для догляду за дитиною: як оформити виплати в «Дії» з 20 жовтня
Оформити два види допомоги для родин із дітьми відтепер можна онлайн. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами становить 7000 грн на місяць, а для догляду за дитиною до року – також 7000 грн, або 10 500 грн для родин із дитиною з інвалідністю

Після 4 грудня «жовта» тривога: чи може роботодавець змусити працівників працювати без укриття
До 4 грудня підприємства без укриттів ще можуть користуватися перехідним механізмом для продовження роботи за «жовтого» рівня за погодженням із трудовим колективом. Що зміниться після завершення цього строку та чи можна буде залишати працівників на робочих місцях без належного захисту

Критично важливе підприємство можуть позбавити статусу: коли це станеться
Укртрансбезпека постійно моніторить дотримання підприємствами вимог для збереження статусу «важливих для національної економіки». У разі виявлення невідповідності критеріям, галузевим вимогам або зловживань Комісії можуть запропонувати скасувати статус

Відстрочка від мобілізації: пропонують змінити правила для батьків, доглядальників і студентів
В мережі з’явився текст законопроєкту, яким пропонують змінити одразу кілька підстав для відстрочки за ст. 23 Закону про мобілізацію – від виховання дітей і догляду за родичами до підстав для подружжя осіб з інвалідністю та здобувачів освіти. Водночас законопроєкт ще не зареєстрований у Верховній Раді

Донори крові зберігають право на 100% оплату лікарняних: роз’яснення Мінсоцполітики
Працівники, які набули право на 100% оплати лікарняних як донори до 25 січня 2026 року, можуть і надалі отримувати виплати за спеціальними правилами. Мінсоцполітики роз’яснило, як застосовувати перехідні положення Закону №931

Наказ про проведення стажування працівника
Наказ про проведення стажування на робочому місці визначає строк стажування працівника, відповідальну особу та порядок його проведення. У документі також зазначають умови перевірки знань і допуску працівника до самостійної роботи після завершення стажування.

Продовження відстрочки до 28 січня 2027 року: відповіді адвоката на 8 важливих запитань
Чи продовжиться відстрочка автоматично, чи потрібно звертатися до ЦНАПу і що робити, якщо «Резерв+» не показує нового строку? Адвокат Дар’я Тарасенко роз’яснила, як перевірити відстрочку та які варіанти дій є у військовозобов’язаних

Робота в укритті під час повітряної тривоги: чи має роботодавець оплачувати цей час повністю
Працівники продовжують виконувати свої обов’язки в укритті під час повітряної тривоги, але роботодавець відмовляється повністю оплачувати цей час. У Держпраці пояснили, чи правомірно це та як оплачувати роботу в укритті

Закон про безпеку праці під загрозою вето: профспілки пояснили, що не так із новими правилами
ФПУ закликає Президента накласти вето на ухвалений Закон про безпеку та здоров’я працівників на роботі. Профспілки заявляють про звуження прав, пільг і гарантій працівників та вимагають доопрацювати документ за участю соціальних партнерів

Про «Резерв+» для жінок, скасування броні, Закон для ВПО, запізнення через тривогу, відмову від перевірок, зберігання роздруківок 🙋♀️ Ранковий кадровик від 20.10.2026
Коротко, структурно, зрозуміло розповідаємо про головні новини. Радимо кращі статті дня та даємо зразки документів. І трохи професійного гумору

Бронювання працівників: що змінилося в урядових пропозиціях станом на 19 жовтня
Відстрочників не виключатимуть із квоти бронювання, а чинна критичність підприємств зберігатиметься. Ярослав Железняк із посиланням на джерела в Уряді повідомив про уточнення щодо нових правил, повноважень координаційного центру та механізму мовчазної згоди

ДАР відновив прийом заявок на критичність з 19 жовтня 2026 року: що потрібно знати підприємствам
З 12 до 18 жовтня 2026 року через Державний аграрний реєстр тимчасово не приймали заявки на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими. 19.10.2026 у ДАР відновлено прийом заявок на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими










