Призупинення дії трудового договору стало одним із механізмів регулювання трудових відносин в умовах війни. Водночас початкова законодавча конструкція Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136) виявилась спірною, що спричинило численні спори.
Як ми розповідали, нещодавно до Закону №2136 було внесено зміни – оновлена редакція ст. 13 запровадила нові правила.
Кадровик має бути в темі щодня – але як усе встигнути? Підключайтесь до безкоштовних вебінарів від експертів Kadroland. Ми роз’яснюємо актуальні зміни, даємо приклади, відповідаємо на ваші запитання наживо
Так, надано визначення:
Призупинення – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін виконувати свої обов’язки.
Це не є простоєм, а самостійний правовий механізм, який не передбачає виконання роботи.
Водночас працівнику також не нараховуються і не виплачуються:
- заробітна плата;
- надбавки;
- компенсації;
- відпускні;
- лікарняні тощо.
Не діють гарантії та компенсації:
- не нараховуються доплати за шкідливі умови, нічні, святкові, понаднормові, добові, витрати на відрядження;
- не надаються та не оплачуються відпустки;
- стаж не нараховується.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом, який повинен містити:
- причини неможливості виконання обов’язків;
- спосіб обміну інформацією;
- строк призупинення (не більше 90 днів після, діє після 14.03.2026);
- список працівників;
- умови відновлення.
Якщо призупиняється дія трудового договору з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, то роботодавець зобовʼязаний погодити такий наказ з військовою адміністрацією
Строки призупинення дії трудового договору вступлять в дію з 14 березня 2026 року:
- За ініціативи однієї сторони – строк призупинення дії трудового договору не може бути більше ніж 90 календарних днів.
- За згодою сторін – строк призупинення дії трудового договору може бути понад 90 днів, але не довше ніж до скасування воєнного стану.
Після спливу строку призупинення дії трудового договору трудовий договір автоматично відновлюється у повному обсязі. Тобто всі права й обов’язки сторін поновлюються:
- працівник має стати до роботи;
- роботодавець – забезпечити умови праці, виплачувати зарплату, нараховувати страхові внески тощо.
У разі неможливості виконання сторонами трудового договору, дію якого відновлено, передбачених ним обов’язків цей трудовий договір припиняється з підстав, визначених законом (наприклад за угодою сторін або за власним бажанням, за прогул або за відсутність протягом 4 місяців поспіль, за скороченням тощо.
Якщо роботодавець не може надати роботу (наприклад, зруйноване підприємство, евакуація, ліквідація) або працівник не може приступити до роботи (на окупованій території, у зоні бойових дій, в ЗСУ, в полоні, втрачено зв’язок), тоді призупинення вже не застосовується, бо його строк закінчився. Але й виконати обов’язки неможливо. Отже, роботодавець має діяти відповідно до КЗпП – припинити трудовий договір.
У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану або до закінчення встановленого у наказі (розпорядженні) строку роботодавець повинен за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Роботодавець:
- оцінює підстави;
- повідомляє за 14 днів;
- видає наказ.
Працівник:
- подає заяву;
- роботодавець оцінює можливість поновлення.
Скасування призупинення дії трудового договору оформлюється наказом, у якому слід зазначити:
- дату скасування призупинення (після 14 днів від дати повідомлення);
- П. І. Б. та посаду працівника;
- підставу (втратили чинність обставини, які перешкоджали виконанню роботи);
- посилання на ст. 13 Закону №2136-IX.
Також визначено порядок та строки оскарження працівником наказу про призупинення дії трудового договору до органів Держпраці.
Якщо працівник не погоджується з наказом, то він має право подати сам або через профспілку скаргу до органів Держпраці про незаконність та безпідставність його видання.
Держпраці розглядає скаргу і може внести роботодавцю припис про скасування відповідного наказу або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом.
В абз. 1 ч. 3 ст. 13 Закону №2136 вказано, що Держпраці повинна погодити припис з військовою адміністрацією. Наступний абзац норми передбачає ніби виключення щодо погодження припису з військовою адміністрацією – у разі оскарження наказу про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону №2136.
Тому наразі чітко не зрозумілий механізм погодження припису:
- чи це стосується всіх працівників,
- чи лише посадових осіб держорганів.
Такий припис роботодавець повинен виконати протягом 14 календарних днів з дня його отримання.
Якщо роботодавець не погоджується з приписом, він має право оскаржити припис Держпраці до суду протягом 10 календарних днів у судовому порядку до окружного адміністративного суду за місцем реєстрації роботодавця або за місцезнаходженням відповідного територіального органу Держпраці.
Джерело: НААУ