Тривалість щорічної основної відпустки після нестандартних робочих років: відпускний стаж і підрахунок днів

Період, за який надається щорічна відпустка

Стаття 6 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі - Закон про відпустки) передбачає, що щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, відлік якого починається з дати укладення трудового договору. Отже, за повністю відпрацьований робочий рік працівнику надається щорічна основна відпустка повної тривалості. Наприклад, працівника прийняли на роботу з 15 червня 2022 року. Перший робочий рік (15 червня 2022 року – 14 червня 2023 року) працівник повністю відпрацював, і йому належить щорічна основна відпустка повної тривалості 24 календарні дні.

Періоди, які зараховують до відпускного стажу

До відпускного стажу зараховуються не всі періоди. Періоди, які зараховують до відпускного стажу, наведено у ст. 9 Закону про відпустки. До речі, ця стаття залишилася без змін навіть після останніх змін, внесених Законом України від 22.11.2023 № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі - Закон № 3494).

Отже, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки), зараховуються:

1. час фактичної роботи (зокрема і на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка. Тривалість роботи на умовах неповного робочого часу не вливає на тривалість щорічної основної відпустки. Тобто, якщо працівник працює навіть одну годину на тиждень, то має право на щорічну основну відпустку повної тривалості;
2. час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (зокрема і час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, зокрема і шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи й посада на підприємстві на час призову.

До таких періодів відносять час оплачуваних відпусток, період відрядження, період оплаченого простою не з вини працівника (з оплатою не менше 2/3 окладу або зі збереженням середнього заробітку), додаткові дні відпочинку за донацію крові та/або її компонентів.

Також майте на увазі, що період, коли працівник не працював та за ним не зберігали заробіток до відпускного стажу не зараховують (періоди відсторонення від роботи, призупинення дії трудового договору, прогули, неявки з нез’ясованих причин тощо);

1. час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На цій підставі до відпускного стажу включають період тимчасової непрацездатності та період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Але тільки якщо за такий період нарахована допомога. Якщо дні тимчасової непрацездатності не підлягають оплаті, то підстав зараховувати ці дні до відпускного стажу немає. Відпустка для догляду за дитиною до 3 років не зараховується до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку;

1. час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, – до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги – до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджено постановою КМУ від 27.12.2018 № 1162.

1. час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
2. час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв'язку зі змінами в організації виробництва та праці, зокрема і з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
3. час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України від 26.01.2022 № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата;
4. інші періоди роботи, передбачені законодавством.

Відпустка без збереження зарплати: нові умови невключення у відпускний стаж

З 24 грудня 2023 року набув чинності Закон № 3494, яким були внесені зміни щодо незарахування певних періодів до відпускного стажу. Отже, ст. 26 Закону про відпустки та ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі - Закон № 2136) було доповнено нормами.

Згідно з останніми оновленнями, з 24 грудня 2023 року не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку періоди (орієнтуємося саме на період, а не дату оформлення) відпустки без збереження зарплати:

1. за згодою сторін через сімейні обставини, на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру (ст. 26 Закону про відпустки);
2. через воєнний стан (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).

Зверніть увагу, що відпустка без збереження зарплати за ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, що надається працівникам, які перебувають за кордоном або набули статусу ВПО, як не включалася, так і не включається до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Приклад 1. Працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. На робочий рік працівника з 02.01.2023 по 01.01.2024 прийшлася відпустка без збереження зарплати через воєнний стан тривалістю 30 календарних днів, яка була оформлена до набрання чинності Законом № 3494 (з 01.11.2023 до 30.11.2023).

Період відпустки прийшовся до 24.12.2023, тобто до дня, коли Закон № 3494 набув чинності. Отже, період перебування працівника у відпустці через воєнний стан до 23.12.2023 (включно) додається до відпускного стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.

Тож працівник за робочий рік з 02.01.2023 по 01.01.2024 буде мати право на щорічну основну відпустку повної тривалості – 24 календарні дні.

Приклад 2. Працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Робочий рік, за який надається щорічна відпустка, – з 20.02.2023 по 19.02.2024. Працівник перебував у відпустці без збереження зарплати за згодою сторін через воєнний стан (згідно з ч. 3 ст. 12 Закону № 2136) з 01.12.2023 по 13.02.2024, тобто 75 календарних днів.

Дні відпустки без збереження зарплати з 01.12.2023 по 23.12.2023, тобто до дня набуття чинності Закону № 3494, зараховуються до відпускного стажу, а дні відпустки з 24.12.2023 по 13.02.2024 (52 календарні дні) не будуть зараховані до відпускного стажу. Кількість днів, які зараховуються до відпускного стажу, визначаємо таким чином:

365 – 52 = 313 к. дн., де

1. 365 – тривалість робочого року працівника, на який не припадають святкові дні (з 20.02.2023 по 19.02.2024),
2. 52 – кількість календарних днів відпустки без збереження зарплати через воєнний стан за ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, які не враховуються у відпускному стажі, тобто які припали на період з 24.12.2023.

Алгоритм визначення кількості днів щорічної основної відпустки

Якщо робочий рік відпрацьовано повністю (і впродовж такого року немає періодів, які не включаються до стажу, що дає право на надання щорічної основної відпустки), то працівнику надають щорічну основну відпустку повної тривалості. Якщо ж робочий рік відпрацьовано не повністю або ж протягом робочого року є періоди, які не включаються у відпускний стаж, то належні дні щорічної основної відпустки за відповідний робочий рік слід визначати розрахунковим шляхом.

Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної основної відпустки, немає.

Проте за роз’ясненням Мінсоцполітики у листі від 27.03.2013 № 321/13/84-13 при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку № 100, тобто прив’язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Для цього можна скористатися таким покроковим алгоритмом.

Крок 1. Знаходимо кількість календарних днів щорічної основної відпустки, які припадають на один календарний день за повний робочий рік (без урахування святкових та неробочих днів).

Для цього повну тривалість щорічної основної відпустки, належну працівнику за повністю відпрацьований робочий рік, поділяємо на тривалість робочого року працівника.

Зверніть увагу, що в період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 73 КЗпП, тобто під час воєнного стану святкових/неробочих днів немає.

Крок 2. Обчислюємо в календарних днях стаж, що надає право на щорічну відпустку за відпрацьований рік. Водночас з цього періоду віднімаємо святкові та неробочі дні.

Крок 3. Перемножуємо отримані величини.

Приклад 3. Працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. На робочий рік працівника з 02.03.2023 до 01.03.2024 прийшлася відпустка без збереження зарплати через воєнний стан тривалістю 30 календарних днів (оформлена після набрання чинності Закону № 3494 з 02.01.2024 до 31.01.2024).

1.Визначаємо кількість днів щорічної основної відпустки, що випадає на один календарний день робочого року:

24 : (366 – 0) = 0,065574, де

1. 24 – тривалість щорічної основної відпустки за повністю відпрацьований робочий рік;
2. 366 – тривалість робочого року працівника з 02.03.2023 по 01.03.2024;
3. 0 – кількість святкових і неробочих днів, що випадають на період з 02.03.2023 по 01.03.2024.

2.Визначаємо стаж у робочому році, що дає право на щорічну основну відпустку:

366 – 30 = 336 к. д., де

1. 366 – тривалість робочого року працівника з 02.03.2023 по 01.03.2024;
2. 30 – тривалість відпустки без збереження зарплати через воєнний стан, оформленої після набрання чинності Закону № 3494.

3.Кількість днів щорічної основної відпустки, що належать працівнику за робочий рік з 02.03.2023 по 01.03.2024:

0,065574 х 336 = 22,033 = 22 к. дн.

Таким чином за робочий рік з 02.03.2023 по 01.03.2024 працівнику належить 22 календарні дні щорічної основної відпустки.

Скористайтесь універсальними помічниками — нашими калькуляторами:

Калькулятор днів щорічних відпусток

Калькулятор тривалості відпустки

Висновки

1. Працівнику належить щорічна основна відпустка повної тривалості за повністю відпрацьований робочий рік.
2. На законодавчому рівні визначені періоди, які (не) зараховуються до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
3. З 24 грудня 2023 року не зараховуються до стажу, що дають право на щорічну основну відпустку періоди, зокрема, відпустки без збереження зарплати через сімейній обставини та воєнний стан.

Тетяна ГУЛЬ, редактор kadroland