До Держпраці надійшло питання: чи порушує роботодавець вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», надаючи працівнику щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день?
У Держпраці нагадали про те, що Закон України від 22.11.2023 №3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набрав чинності 24.12.2023 року, вніс зміни та доповнення до частини першої ст. 12 Закону №2136.
Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону №2136 у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Абз. 2 ч. 1 ст. 12 вищезазначеного Закону встановлено, що якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Джерело: Держпраці