СПО профспілок нещодавно оприлюднила для загального обговорення проєкт нового Трудового кодексу. Це важливий крок у напрямку оновлення та модернізації нашого трудового законодавства, яке на сьогодні регулюється прийняття у 1971 році КЗпП.
Крім того, нагальною необхідністю реформи є імплементація до національного законодавства положень міжнародних правових документів, які є обов’язковими для України, а також актів Європейського Союзу.
Порівняно із діючим законодавством про працю до проєкту Трудового кодексу України додатково включено регулювання питань щодо:
1) порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, видання наказу чи розпорядження роботодавця про прийняття на роботу та повідомлення ДПС (ст. 32 проєкту Трудового кодексу України). Роботодавець інформує працівника про таке повідомлення протягом семи днів з дня його направлення у спосіб, визначений трудовим договором.
2) визначення ознак трудових відносин.
Відповідно до ст. 29 проєкту Трудового кодексу України, договірні відносини незалежно від їх назви та виду визнаються трудовими за наявності трьох і більше зазначених ознак:
- особисте виконання особою роботи за конкретною професією, спеціальністю кваліфікацією, посадою;
- виконання особою роботи в інтересах, за дорученням та під контролем іншої сторони, на користь якої виконуються роботи;
- здійснення регулювання процесу праці, що носить постійний характер та, як правило, не передбачає встановлення особі конкретно визначеного результату (обсягу) робіт за певний період часу;
- виконання роботи на визначеному або погодженому з особою, в інтересах якої виконується робота, робочому місці з дотриманням установлених нею правил внутрішнього трудового розпорядку;
- організація умов праці, зокрема, надання засобів виробництва (обладнання, інструментів, матеріалів, сировини, робочого місця) забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;
- систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди у грошовій формі;
- встановлення особою, в інтересах якої виконується робота, тривалості робочого часу та часу відпочинку;
- відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов’язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.
3) врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників.
З домашніми працівниками укладається трудовий договір (ст. 50 проєкту Трудового кодексу України). Не допускається прийняття на роботу домашніми працівниками осіб, молодше 16 років.
4) вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку.
Проєкт Трудового кодексу України встановлює наступні види відпусток:
- щорічна основна оплачувана відпустка (ст. 95) та інші щорічні додаткові оплачувані відпустки, передбачені законом;
- відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 97);
- соціальні відпустки:
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 98);
- відпустка для догляду за дитиною (ст. 99);
- відпустка працівникам, які усиновили дитину (дітей) (ст. 100);
- відпустка при народженні дитини (ст. 101);
- відпустка працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 102).
4. відпустки без збереження заробітної плати (ст. 105).
Щорічна основна оплачувана відпустка буде надаватися працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 95 проєкту Трудового кодексу України).
5) реформування порядку і умов надання соціальних відпусток, з урахуванням принципу гендерної недискримінації;
6) впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;
7) поширення норм колективних договорів та угод;
8) врегулювання нагляду за додержанням законодавства в сфері трудових відносин та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.
Джерело: СПО профспілок