
Іноді життєві обставини вимагають звільнитися з роботи терміново і немає можливості відпрацювати визначені законодавством два тижні. Якщо роботодавець не заперечує, можна звільнитися за угодою сторін. У цьому випадку дату звільнення визначають за домовленістю – навіть наступного дня.
В інших випадках звільнення без відпрацювання можливе за наявності поважних причин.
Це може бути, зокрема:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- догляд за дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю;
- догляд за хворим членом сім'ї або особою з інвалідністю I групи;
- прийняття на роботу за конкурсом або інші поважні причини.
Також не доведеться відпрацьовувати 2 тижні, якщо роботодавець порушує трудові права, зокрема:
- не виконує законодавство про працю, колективного чи трудового договору (наприклад, не виплачує зарплату);
- чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення – має бути підтверджено рішенням суду, що набрало законної сили.
Крім того, під час воєнного стану без двотижневого відпрацювання звільнення можливе, якщо в районі, де розташоване підприємство ведуться бойові дії та існує загроза для життя і здоров’я працівника. Однак є виняток – залучення до суспільно корисних робіт або залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Як правильно оформити звільнення:
- Подайте заяву на звільнення та за потреби додайте документи, що підтверджують причину (медична довідка, свідоцтво про народження дитини, рішення суду тощо).
- Якщо роботодавець відмовляється звільняти без відпрацювання – зареєструйте заяву про звільнення в канцелярії або надішліть її рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Джерело: Безоплатна правнича допомога
Схожі публікації:
Звільнення раніше двох тижнів: чи потрібні поважні причини у заяві працівника
Що обов’язково має підписати працівник при звільненні
Працівник звільняється: коли обов’язкове двотижневе попередження
Звільнення за власним бажанням чи угодою сторін: що вигідніше працівнику, а що – роботодавцю




















