Як зазначили у Центрі правової допомоги ФПУ, працівникам із ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів.
Водночас конкретна тривалість відпустки встановлюється колективним або трудовим договором за кожним видом робіт, професій та посад.
Пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки» передбачено, що працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів згідно зі списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою.
Відповідно до Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.1997 №7, ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.
За потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (така робота не вважається надурочною).
Міра праці в цьому випадку визначається не лише тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків та обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Джерело: ФПУ
Схожі публікації:
Додаткова відпустка за роботу в особливих умовах при неповній зайнятості
Додаткова відпустка під час війни: чи входить вона в обмеження 24 днів
Додаткові відпустки без помилок: що зараховується до стажу, а що – ні
Відпустка за «шкідливість»: коли працівник не має права
