
Основною метою законопроєкту від 08.06.2026 №15303 «Про внесення змін до статті 146-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадання (зникнення) людини під час здійснення заходів з оповіщення та мобілізації» (далі – законопроєкт №15303) є ліквідація правових прогалин та встановлення невідворотної відповідальності військових посадових осіб за незаконне позбавлення свободи громадян.
Завданнями акту є:
- чітка криміналізація примусового утримання людей на збірних (мобілізаційних) пунктах понад встановлений законом строк для адміністративного затримання (3 години);
- запровадження відповідальності за незаконне позбавлення військовозобов’язаних громадян (і не лише) засобів зв’язку;
- встановлення жорсткої кримінальної відповідальності для керівників (начальників ТЦК та СП) за видання завідомо незаконних наказів щодо затримання цивільних.
Так, законопроєктом №15303 пропонується викласти статтю 146-1 Кримінального кодексу України (далі – ККУ) в новій редакції.
Зокрема:
- частиною першою – передбачити покарання на строк від 3 до 5 років за арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будьякій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, за відсутності ознак злочину, передбаченого статтею 146 ККУ, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування;
- частиною другою – ввести спеціальний склад злочину – примусове утримання особи в приміщеннях органів військового управління, збірних (мобілізаційних) пунктах чи військових частинах без законних підстав (або понад строк адмінзатримання), а також примусове вилучення або обмеження військовозобов’язаним громадянам доступу до засобів зв’язку.
Суб’єктами злочину визначити службових осіб ТЦК та СП, ВСП або інших військових службових осіб під час мобілізації чи призову
Покарання за таке правопорушення передбачатиме позбавлення волі на строк від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років.
- частиною третьою – передбачити відповідальність для військових службових осіб за видання завідомо незаконного наказу, розпорядження чи вказівки, що призвели до протиправного затримання, доставлення чи утримання особи (покарання від 5 до 8 років);
- частиною четвертою – посилити відповідальність (позбавлення волі на строк від 7 до 12 років) за діяння передбачені вищезгаданими частинами, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб або поєднано з насильством чи жорстоким поводженням.
У Примітці до статті 146-1 ККУ:
- роз’яснити термін «представники держави»;
- розмежувати злочини, вчинені представниками держави-агресора (які мають кваліфікуватися як воєнні злочини);
- чітко зазначити, що виконання завідомо незаконного наказу керівництва не звільняє особу від кримінальної відповідальності.
Джерело: ВРУ
Схожі публікації:
Штрафи 170 000 грн за помилки у військовому обліку: кого каратимуть – кадровиків чи ТЦК
Кримінальна відповідальність за мобілізацію: у Раді взялися за ТЦК і ВЛК
Фахівців ВЛК та ТЦК каратимуть за порушення під час ВЛК та постановки на ВО: новий законопроєкт
Штраф до 170 тис. грн за помилки у військовому обліку: у ВРУ нова ініціатива




















