Як не отримати штраф ТЦК, якщо повідомлення за додатком 4 не подали

1. Не за кожне порушення можна накласти штраф
2. Що можна виправити, а що вже не приховаєш
3. Порушення, які не сховаєш
4. Перевіряємо строки притягнення до відповідальності
5. Навіть якщо порушення було, це ще не означає, що ТЦК має право штрафувати
6. Про що говорить суд
7. Як використати це рішення на практиці
8. Висновок

Не за кожне порушення можна накласти штраф

В цій статті спробую підказати, як захиститися від штрафу навіть тоді, коли порушення справді було.

Але відразу «на березі» домовимося: мої поради зовсім не про те, що вимоги закону можна не виконувати.

Навпаки – військовий облік за місцем роботи та навчання вести потрібно, а вимоги Порядку № 1487 краще виконувати вчасно.

Але якщо ви усвідомили це трохи запізно, а зараз сумлінно наводите лад у військовому обліку і переживаєте лише через старі порушення, – спробуємо розібратися, чи обов'язково вони закінчаться штрафом.

Що можна виправити, а що вже не приховаєш

Почнемо з того, що більшість відсутніх документів, що передбачені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі – Порядок №1487), можна зробити. І майже ніхто не дізнається, що вони зроблені невчасно.

Не має наказів – оформлюємо.

Не сформували списки та відомість – формуємо.

Не ознайомили працівників із Правилами військового обліку – ознайомлюємо.

Не розмістили Правила військового обліку і необхідну нормативку на видному місці – розміщуємо.

Звісно, краще це робити вчасно, а документи заднім числом – це не правильно, але погодьтеся, якщо вчора у вас не було половини документів, а сьогодні вони вже є, це в будь-якому разі краще, ніж чекати перевірки ТЦК із порожніми папками.

Порушення, які не сховаєш

Але є порушення, які заднім числом фактично не сховаєш.

Якщо підприємство не отримувало розпоряджень ТЦК про оповіщення працівників, не ігнорувало вимог про надання інформації чи документів і не перешкоджало перевірці військового обліку, то серед найбільш проблемних залишаються два обов'язки:

1. повідомлення до ТЦК, зокрема за додатками 1 та 4, які своєчасно не подавалися;
2. щорічне звіряння списків персонального військового обліку з ТЦК, яке не проводилося.

Виконати ці обов'язки пізніше можна. А от приховати те, що вони були виконані несвоєчасно, вже складно.

Чи означає це, що штраф неминучий?

Ні.

І ось тут починається найцікавіше.

Перевіряємо строки притягнення до відповідальності

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період посадовій особі може загрожувати штраф за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у розмірі від 34 000 до 59 500 грн. За цією статтею можуть кваліфікувати, зокрема, неведення або неналежне ведення військового обліку

Але накласти такий штраф можна не коли завгодно.

Відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП:

Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто маємо два строки одночасно:

Отже, якщо ТЦК захоче оштрафувати посадову особу за це порушення, насамперед дивимося на граничний річний строк, установлений ст. 38 КУпАП.

Водночас питання про те, з якого саме дня рахувати річний строк у конкретній ситуації та чи може ТЦК називати певне порушення триваючим, варто оцінювати окремо. Але у переважній більшості випадків про триваюче порушення ТЦК не згадує.

Чи є порушення? Так.

Але далі дивимося на строк притягнення до відповідальності.

Припустимо, 1 вересня відповідальна особа особисто подала повідомлення до ТЦК та має вхідний номер і дату, що підтверджують його отримання.

У самому повідомленні зазначена дата наказу про звільнення – 20 серпня.

Тобто, отримавши та опрацювавши цей документ, ТЦК бачить, що семиденний строк подання повідомлення за додатком 4 було пропущено.

І тут для захисту виникає дуже важливе питання:

коли саме ТЦК виявив це порушення?

Адже від дня виявлення починаються ті самі три місяці зі ст. 38 КУпАП.

Є певні нюанси з тим, що вважати днем виявлення порушення і є цікава судова практика, відповідно до якої днем виявлення правопорушення вважають не лише день, коли орган формально зафіксував порушення, а й день, коли він мав об'єктивну можливість його виявити.

Але це вже окрема цікава тема, яка потребує детального аналізу конкретних обставин справи.

Для нас зараз головне інше: завжди перевіряйте строки притягнення до відповідальності. При розгляді адміністративної справи в ТЦК або при оскарженні постанови у суді завжди звертайте увагу на ці строки. Це дуже надійний спосіб не отримати штраф в ТЦК або оскаржити його в суді.

Навіть якщо порушення було, це ще не означає, що ТЦК має право штрафувати

А тепер найцікавіше. Припустимо, строки ще не минули.

Чи означає це, що точно доведеться заплатити 34 000–59 500 грн?

Ні.

У ст. 210 КУпАП є дуже цікава примітка:

В реєстрі можна знайти достатньо судових рішень, коли суди скасовують штрафи з огляду на вказану примітку. Розглянемо одне з таких рішень.

Про що говорить суд

27 липня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області ухвалив рішення у справі № 950/1434/26. З цього рішення випливає наступне.

До фермерського господарства прийняли двох військовозобов'язаних працівників.

Повідомлення про їх прийняття за додатком 4 у встановлений строк не подали.

ТЦК притягнув посадову особу до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав максимальний штраф – 59 500 грн.

Здавалося б, про що тут сперечатися?

Працівників прийняли – повідомлення не подали.

Суд звернув увагу на дуже цікаву обставину.

Ба більше, саме отримані таким способом відомості ТЦК використав як докази для притягнення посадової особи до відповідальності.

На думку суду, не можна, з одного боку, отримати відомості про працевлаштування з ПФУ та використати їх як доказ порушення, а з іншого – стверджувати, що передбачена приміткою до ст. 210 КУпАП можливість електронного отримання таких даних відсутня.

Суд прямо зазначив: обов'язок підприємства подавати повідомлення про прийняття працівників зберігається.

Але наявність такого обов'язку не тотожна безумовній можливості притягнути посадову особу до адміністративної відповідальності.

ТЦК мав установити не лише факт неподання повідомлення за додатком 4, а й відсутність можливості отримати відомості про зайнятість працівників через електронну взаємодію з державними реєстрами.

А цього зроблено не було.

У результаті суд визнав постанову ТЦК протиправною, скасував штраф 59 500 грн та закрив провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Як використати це рішення на практиці

Повертаємося до нашого неподаного додатка 4.

Якщо ТЦК хоче притягнути посадову особу до відповідальності, можна будувати захист одразу у кількох напрямах.

Перше – перевірити строки за ст. 38 КУпАП.

1. Коли вчинено порушення?
2. Коли його виявив ТЦК?
3. Чим підтверджується саме ця дата?
4. Чи не минуло три місяці з дня виявлення?
5. Чи не сплив граничний річний строк?

Друге – з'ясувати, чи отримав ТЦК необхідні відомості з інших державних реєстрів.

Якщо йдеться про прийняття або звільнення працівника, особливо уважно дивимося, чи були відомості про його трудові відносини отримані через інформаційний обмін із ПФУ.

Висновок

Повідомлення за додатком 4 краще подавати вчасно. Якщо строк уже пропустили – порушення потрібно припинити (подати повідомлення). На нашу думку, краще пізніше, ніж не подати взагалі.

Якщо ТЦК вирішить оштрафувати – перевіряйте строки, з'ясовуйте, які відомості ТЦК уже отримав з державних реєстрів, і не забувайте про примітку до ст. 210 КУпАП.

Навіть якщо ви справді порушили вимоги Порядку № 1487, це ще не означає, що ТЦК має законні підстави накласти на вас штраф!