Що буде із зарплатами і конкурсами: Уряд оприлюднив нову Стратегію

Уряд визначив плани реформування державної служби до 2030 року. Серед ключових змін – відновлення та модернізація конкурсного відбору, а також удосконалення системи оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад

31

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Кабінет Міністрів оприлюднив Стратегію реформування державного управління України на 2026–2030 роки (далі – Стратегія), схвалену розпорядженням КМУ від 10.06.2026 №768-р. Разом зі Стратегією затверджено операційний план, у якому визначено конкретні заходи, строки, відповідальні органи, індикатори виконання та джерела фінансування.

Стратегія визначає десять цілей: від розвитку професійної державної служби й відновлення конкурсів до цифровізації урядових процесів, покращення адміністративних послуг і формування політик на основі даних

Метою Стратегії є побудова в Україні сучасної європейської системи публічного управління, що служить інтересам людини і суспільства. Її реалізація має посилити спроможність держави виконувати завдання, пов’язані зі вступом до ЄС, відновленням України та реагуванням на кризові ситуації. Реформа державного управління входить до переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» та є важливою передумовою успішного просування України на шляху до членства в Європейському Союзі.


Що передбачає Стратегія

Перший напрям охоплює державну службу та управління людськими ресурсами.


Передбачено подальше:


  1. вдосконалення системи оплати праці на основі класифікації посад;
  2. відновлення та модернізацію конкурсного відбору;
  3. розвиток цифрових сервісів для кандидатів;
  4. запровадження програм розвитку лідерства й загальнодержавної програми стажування.


Окремі заходи стосуються залучення ветеранів до державної служби, оновлення системи професійного навчання, запровадження єдиної рамки компетентностей та повноцінного використання інформаційної системи управління людськими ресурсами.

Другий напрям стосується ефективності роботи органів виконавчої влади та якості адміністративних послуг.


Стратегія передбачає створення єдиної ІТ-системи управління урядовими завданнями, чіткіший розподіл повноважень між політичним та адміністративним керівництвом міністерств, оновлення підходів до реорганізації органів виконавчої влади, стандартизацію типових робочих процесів і скорочення ручних операцій.

У сфері адміністративних послуг заплановано подальше передавання окремих повноважень органам місцевого самоврядування, зокрема послуг з реєстрації актів цивільного стану та послуг соціального характеру.


Документ також передбачає послідовне застосування Закону України від 17.02.2022 №2073-IX «Про адміністративну процедуру», розвиток електронних послуг і мережі центрів надання адміністративних послуг.


Державний нагляд має поступово перейти до ризик-орієнтованої та сервісної моделі з більшою увагою до консультацій і запобігання порушенням.

Третій напрям присвячений формуванню державної політики. Йдеться про ширше використання даних, аналіз альтернатив, прогнозування впливів та оцінювання результатів державних рішень.


Стратегія передбачає посилення ролі Секретаріату Кабінету Міністрів у забезпеченні якості урядових документів, запровадження єдиної цифрової системи підготовки правових актів і підвищення спроможності державних службовців проводити аналіз політик.

Серед цільових орієнтирів Стратегії до 2030 року:


  1. зниження плинності на державній службі до рівня, що не перевищує 12%;
  2. збільшення до 85% частки державних службовців, які застосовують у роботі знання, отримані під час професійного навчання;
  3. відстеження 100% урядових завдань у єдиній ІТ-системі;
  4. скорочення на 25% середнього часу опрацювання звернень громадян та запитів на інформацію;
  5. підвищення до 90% рівня задоволеності громадян адміністративними послугами, отриманими онлайн та офлайн;
  6. скорочення тривалості реорганізації або ліквідації центральних органів виконавчої влади до шести місяців;
  7. збільшення до 50% частки законів, ініціатором яких є Кабінет Міністрів;
  8. забезпечення повного аналітичного обґрунтування для 70% проєктів нормативно-правових актів.


Джерело: Реформа державного управління


Схожі публікації:


Підвищення кваліфікації: нові правила нарахування кредитів ЄКТС

Присвоєння рангу держслужбовцю: що повинен оформити кадровик

З 30 травня змінили правила сумісництва: кого стосуються нововведення

Рада підтримала повернення конкурсів і нові кадрові правила: чого чекати

✨ Маєте кадрове питання? AI-Консультант допоможе знайти відповідь швидко та зручно
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.

31

1

11

5

47

2

31

4

14

2

90

3

144

4

77

5

101

4

20

4

66

4

76

4

67

4

235

6

744

3

2672

6

1162

4

1854

7

710