Звільнення у разі закінчення строку трудового договору

Звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору має свої нюанси, про які ми розповімо у цій статті, щоб допомогти вам уникнути помилок при оформленні припинення трудового договору через закінчення його строку

0

4910


Заява не потрібна, тільки наказ


Після закінчення дії строкового трудового договору працівник підлягає звільненню на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору.


Для звільнення працівника достатньо лише наказу роботодавця, заява від самого працівника не вимагається. Мінсоцполітики в листі від 31.01.2012 № 30/13/133-12 зазначає, що працівник свою волю на укладення строкового трудового договору вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений.


Отже, наказ про звільнення — це маст-хев, бо просто закінчення строку трудового договору само собою не означає, що працівник автоматично вважається звільненим. Ба більше, трудовий договір стає безстроковим.


Коли роботодавець має видати наказ про звільнення


Роботодавець повинен видати свій наказ в останній день дії строкового договору. Важливо, щоб працівник був ознайомлений з наказом під підпис.


Для визначення дати звільнення слід скористатися правилами, визначеними ст. 241-1 КЗпП.

Але як бути, якщо строк дії строкового трудового договору закінчується у вихідний день, коли слід видати наказ про звільнення?

Мінсоцполітики у своєму листі від 05.01.2018 № 9/0/22-18/134 наголошує: якщо останній день дії строкового договору припадає на вихідний, то роботодавець зобов'язаний виконати свій обов'язок в останній робочий день перед цим вихідним. Цей обов'язок передбачає кілька ключових дій:


  1. Роботодавець повинен видати наказ про звільнення згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП. Також необхідно ознайомити працівника з цим наказом та видати йому його копію.
  2. Видати працівникові належно оформлену трудову книжку, якщо вона зберігалася у роботодавця, або внести відповідний запис до трудової книжки за бажанням працівника (ст. 47 КЗпП).
  3. Провести із працівником усі необхідні розрахунки відповідно до ст. 116 КЗпП та видати письмове повідомлення про нараховані та виплачені працівнику суми при звільненні.
  4. Видати працівникові на його вимогу довідку про роботу на цьому підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи й розміру зарплати (ст. 49 КЗпП).


Далі пропонуємо вашій увазі розглянути кілька відповідей на запитання, пов’язані із закінченням строку трудового договору.

«Строковий» працівник бажає взяти відпустку, яка перевищує строк трудового договору. Чи має він на це право і як його звільнити?

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористану відпустку можна за його бажанням надавати й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки).


Отже, якщо «строковий» працівник бажає взяти відпустку перед звільненням, він має на це право, навіть якщо строк відпустки виходить за рамки дії трудового договору. В такому випадку роботодавець продовжує дію трудового договору до завершення відпустки. Днем звільнення буде останній день відпустки.

Важливо: у цій ситуації продовження строкового трудового договору не перетворює його на безстроковий.

Мінсоцполітики в листі від 31.01.2012 № 30/13/133-12 зазначає, що ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки передбачена можливість надання за бажанням працівника невикористаної відпустки при його звільненні у зв'язку із закінченням строку трудового договору, а не обов'язок роботодавця.


Якщо роботодавець вирішує не надавати відпустку працівнику при звільненні, то замість цього працівнику виплачують грошову компенсацію за невикористану відпустку, відповідно до ст. 24 Закону про відпустки.

Чи можна звільнити мобілізованого працівника у разі закінчення строку трудового договору?

У роз’ясненні фахівці Держпраці вказували, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігають місце роботи і посаду. Такі гарантії передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП.


Також варто звернути увагу на судову практику. Так Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у рішенні від 27.09.2022 у справі №695/1306/22 (реєстраційний №106589345) зазначає:

Припинення трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з закінченням строку трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливо тільки після закінчення проходження військової служби (дня фактичної демобілізації)

Зважаючи на це, звільнити мобілізованого працівника через закінчення строку трудового договору неможливо.


Після закінчення військової служби роботодавець має право звільнити працівника на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП. Зауважте, в такому випадку строковий трудовий договір не перетворюється на безстроковий.


Також варто зазначити, що звільнення можливе за бажанням працівника або за угодою сторін (на підставі заяви працівника), як це вказано у згаданому роз’ясненні.

Які наслідки непроведення звільнення працівника за строковим трудовим договором у передбачений строк?

Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП) трудові відносини фактично триватимуть і жодна із сторін не вимагатиме їх припинення, дію цього договору вважатимуть продовженою на невизначений строк (ст. 391 КЗпП).


Окрім того, трудові договори, які були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП, вважають такими, що укладені на невизначений строк.


Трудовий договір не перетвориться на безстроковий, якщо хоча б одна зі сторін вимагатиме припинення трудових правовідносин. Як ми вже сказали, роботодавцю достатньо видати наказ про звільнення. Працівник, який не бажає продовжувати роботу після закінчення строку трудового договору, може в останній день роботи або до цього подати відповідну заяву.


Висновки


  1. Роботодавець зобов'язаний видати наказ про звільнення відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП в останній день дії строкового трудового договору, при цьому заява від працівника не вимагається.
  2. Якщо останній день дії строкового договору припадає на вихідний, роботодавець повинен виконати свої обов'язки в останній робочий день перед вихідним.
  3. У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору, працівник може за своїм бажанням узяти невикористану відпустку, навіть якщо термін відпустки частково або повністю перевищує термін договору.
  4. Якщо роботодавець не оформить звільнення, строковий трудовий договір вважатиметься продовженим на невизначений строк.


Анастасія ШЕВЧЕНКО, редактор kadroland


Стаття на тему:


Строковий трудовий договір: оформлення, робочий час, відпустки та звільнення


Шаблони та зразки документів:


Наказ про звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору

Наказ про звільнення іноземця у зв'язку із закінченням строку трудового договору

Наказ про звільнення директора у зв’язку із закінченням строку дії контракту

0

4910