Наслідки несплаченого штрафу за нез'явлення за повісткою

За неявку за повісткою можуть накласти адміштраф. Якщо його не сплатити добровільно, то справа дійде до виконавчої служби. Як наслідок арешт коштів на рахунках, їх списання та арешт майна з метою його подальшого продажу. У статті ми дослідимо, чи необхідне для таких заходів окреме рішення суду та чи може штраф ТЦК спричинити втрату житла


За ігнорування повістки – штраф від ТЦК


ТЦК своєю постановою накладає штраф на особу, яка ухиляється від явки за повісткою. Штраф має бути добровільно сплачений протягом 15 днів з моменту вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі – КУпАП).


Нагадаємо, що розмір штрафу, визначений ст. 210-1 КУпАП, становить від 1000 до 1500 НМДГ (від 17000 до 25500 грн). ТЦК має право накласти штраф протягом трьох місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ст. 38 КпАП)


Згідно зі ст. 308 КУпАП постанову про накладання штрафу, у разі несплати штрафу, надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.


У разі несплати штрафу у зазначений строк, сума штрафу подвоюється та до неї додається виконавчий збір (ст. 308 КУпАП).


Відкриття виконавчого провадження


Умови та порядок виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404).


Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону №1404 органи державної виконавчої служби здійснюють примусове виконання рішень, за якими стягувачами є органи військового управління.


Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа (постанови про накладання штрафу від ТЦК) виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Ця постанова надсилається рекомендованим поштовим відправленням (ст. 28 Закону №1404).


У постанові, згідно зі ст. 26 Закону №1404, повинно бути зазначено:


  1. обов'язок боржника подати декларацію про свої доходи та майно;
  2. попередження боржнику про відповідальність за не подання такої декларації або за внесення до неї завідомо неправдивих відомостей;
  3. розмір виконавчого збору, який боржник зобов'язаний сплатити.
Зауважимо: постанову про стягнення виконавчого збору держвиконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає боржнику виконавчого провадження

Виконавчий збір стягують у розмірі 10% від суми, що підлягає примусовому стягненню (ч. 2 ст. 27 Закону №1404). Таким чином, якщо виконавець стягує подвійну суму штрафу, наприклад, 34000 грн (17000 грн подвоєно), то розмір виконавчого збору складе 3400 грн.


Оскільки повістка відправляється на адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання, то, ймовірно, за цією ж адресою буде надіслана і постанова про відкриття виконавчого провадження, якщо ТЦК не зазначить іншу адресу.


Оскаржувати відкриття виконавчого провадження через те, що боржник фактично не проживає за зареєстрованою адресою і не був обізнаний про початок виконавчих дій, не вийде. Тому що відповідно до ст. 28 Закону №1404 боржник вважається належним чином повідомленим про початок примусового виконання рішень, як тільки йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Який розмір виконавчого збору стягується, якщо військовозобов'язаний сплатив частину штрафу до початку виконавчого провадження?

Виконавчий збір буде стягнутий лише з тієї частини штрафу, яка залишилася несплаченою до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (п. 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту України від 02.04.2012 № 512/5, далі — Інструкція № 512).

Як не виходячи з дому дізнатися про відкриття виконавчого провадження?

Щоб дізнатися, чи відкрито виконавче провадження онлайн можна скористатися Автоматизованою системою виконавчого провадження (далі — АСВП).


Вільний та безоплатний доступ до інформації АСВП забезпечує Міністерство юстиції України на своєму офіційному вебсайті за допомогою індивідуального ідентифікатора доступу.


Саме в АСВП здійснюється реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження та фіксуються всі виконавчі дії.


Не відвідуючи орган державної виконавчої служби через АСВП можна здійснити пошук за своїми прізвищем та ім’ям.

Чи може виконавець накласти арешт на рахунок боржника та стягнути гроші?

Процес стягнення починають з перевірки майнового стану боржника протягом 10 днів з дня відкриття провадження. Ця перевірка включає виявлення рахунків та електронних гаманців боржника кожні два тижні, а також нерухомого та рухомого майна та майнових прав кожні три місяці.


Стягнення за виконавчими документами звертають в першу чергу саме на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.


У разі виявлення коштів боржника, виконавець виносить постанову про накладення арешту на кошти на рахунках не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт також може бути розширений на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.


Виконавець проведе стягнення грошей у розмірі та об’ємі, необхідному для виконання за виконавчим документом, з урахуванням суми виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження (якщо такі були).

Чи діють під час воєнного стану особливі правила щодо звернення стягнення на майно боржника?

Так, під час воєнного стану діють особливі правила щодо звернення стягнення на майно боржника, які були встановлені Законом України від 11.04.2023 3048-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», які набули чинності 06.05.2023 р.


Цей закон змінив п. 10-2 р. XIII Закону № 1404, який стосується порядку розпорядження коштами фізособами-боржниками під час дії воєнного стану.


Так, якщо на кошти фізособи-боржника накладено арешт, вона може здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму, яка не перевищує два розміри мінзарплати за місяць станом на 1 січня поточного року (у 2024 році – 14200 грн).


Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.


У разі накладення арешту на кошти, розміщені на кількох поточних рахунках боржника в одному або різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок в одному з банків.


Для визначення такого рахунку фізична особа-боржник має звернутися до виконавця, який наклав арешт, з заявою про визначення поточного рахунку для видаткових операцій. У заяві обов’язково зазначаються номер рахунку та найменування банку, де відкрито цей рахунок.

Чи може виконавець звернути стягнення на зарплату?

Так. Виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату боржника, якщо відсутні кошти на рахунках або недостатньо майна для покриття боргу. Це передбачено ст. 68 Закону №1404.

 

Після винесення постанови про стягнення на зарплату, виконавець надсилає її роботодавцю боржника.


Роботодавець, своєю чергою, здійснює відрахування із зарплати та перераховує кошти на вказаний рахунок органу державної виконавчої служби, а також щомісяця надсилає звіт про відрахування та виплати за формою наведеною у додатку 9 до Інструкції №512.


Згідно зі ст. 70 Закону №1404, із заробітної плати боржника можна утримувати до 20% від суми після вирахування податків, зборів та ЄСВ, але загальний розмір усіх відрахувань з кожної виплати не може перевищувати 50% від виплаченої зарплати, включаючи відрахування за кількома виконавчими документами.


Зауважимо: працівник може подати заяву роботодавцю про збільшення відсотка відрахувань із зарплати для швидшого погашення заборгованості. Однак, бухгалтерія не має права самостійно перевищувати відсоток відрахувань, встановлений у постанові виконавця.

Чи потрібно виконавцю окреме рішення суду для накладення арешту та звернення стягнення на рухоме чи нерухоме майно боржника?

Ні. Окремого рішення суду не потрібно, оскільки виконавець має достатньо повноважень для накладення арешту та звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно боржника.


Коли у боржника відсутні гроші чи інші цінності, стягнення також звертають на інше належне йому майно. Звернення стягнення на майно боржника включає арешт майна та його примусову реалізацію (ст. 48 Закону №1404).


Арешт на майно виконавець накладає шляхом винесення постанови про арешт або про опис та арешт майна, що має бути зроблено під час відкриття виконавчого провадження чи не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ст. 56 Закону №1404).


Копія постанови про опис та арешт майна надається сторонам виконавчого провадження.

Увага! Якщо сума стягнення у виконавчому провадженні не перевищує 20 розмірів мінзарплати (станом на 01.08.2024 р., це 160000 грн), звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, де розташоване це житло, не здійснюється (п. 8 ст. 48 Закону №1404). У такому випадку виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника

Отже, через штраф у розмірі від 17000 до 25500 грн, навіть у подвоєному розмірі, квартиру боржника не продаватимуть. Проте арешт на квартиру накладуть, і він не буде знятий доки не буде погашено усю суму стягнення, а також можуть провести опис майна у квартирі для подальшої реалізації.


Зауважимо: є види майна захищені від вилучення в рамках виконавчих процедур. Законом№1404 визначений чіткий Перелік майна, яке не може бути вилучено у рамках виконавчих дій. Наприклад, у сім'ї залишать один холодильник, а якщо в сім'ї є кілька комп'ютерів, то залишать тільки один персональний комп'ютер для всієї сім'ї.


Арешт на рухоме майно, що не підлягає держреєстрації, накладають після його опису. Виконавець за потреби може:


  1. обмежити право користування майном;
  2. здійснити опечатування або вилучення його у боржника;
  3. передати майно на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.


Обсяг, вид і строк обмежень, встановлюваних виконавцем, залежать від характеристик майна, його значення для власника або володільця, необхідності його використання та інших обставин.


Арешт накладають у розмірі суми стягнення, враховуючи виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, штрафи.


Висновки


  1. У разі несплати штрафу добровільно, ТЦК звернеться до виконавчої служби для примусового виконання рішення.
  2. Виконавець перевірить майновий стан боржника, виявить рахунки та інше майно, для визначення об'єктів стягнення. Під час воєнного стану існують особливі правила щодо звернення стягнення на майно боржника.
  3. Виконавець має право накласти арешт на кошти боржника, а також рухоме та нерухоме майно без додаткових судових рішень.
  4. Закон визначає перелік майна, яке не може бути вилучене у рамках виконавчих дій.


Анастасія ШЕВЧЕНКО, редактор kadroland