Профілактичні медогляди: базис для роботодавця

1. Коли та як проводять профілактичні медогляди?
2. Які обов’язки щодо профілактичних медоглядів покладено на роботодавця?
3. Відповідаємо на запитання

Коли та як проводять профілактичні медогляди?

1 жовтня 2023 року набув чинності Закон України від 06.09.2022 №2573-IX «Про систему громадського здоров’я» (далі – Закон про громадське здоров’я). Його норми прийшли на зміну Законам України від 24.02.1994 №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та від 06.04.2000 №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі – Закон №1645), які з цієї дати, відповідно, втратили чинність. Але зверніть увагу: положення Закону №1645 продовжують застосовуватися в частині, що не суперечить Закону про громадське здоров’я.

Відповідно до ст. 45 Закону про громадське здоров’я обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні медичні огляди повинні проходити:

1. Працівники суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, пов’язану з обслуговуванням населення, перелік видів якої затверджено МОЗ, за погодженням із Держпраці. У Законі про громадське здоров’я медогляди таких працівників не названо профілактичними. Водночас у Правилах проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом МОЗ від 23.07.2002 №280 (далі – Правила № 280) йдеться саме про профілактичні медогляди таких працівників. А, власне, у Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому постановою КМУ від 23.05.2001 №559 визначено професії, виробництва та організації, працівники яких саме підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Тож якраз і про них піде мова далі.
2. Працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.

Такі періодичні медичні огляди проводять коштом роботодавця.

Потрібна відповідь «на вчора»? Сервіс «ОК» – це оперативна консультація від профі. Поставте питання – і отримайте фахову відповідь протягом 24 годин!

Окрім того, позачергові медогляди вищезгаданих осіб можуть проводитися на вимогу:

1. посадових осіб органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері;
2. на прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці.

А в п. 4 Правил №280 уточнено, що позачергові медогляди, яким підлягають працівники, стан здоров’я яких викликає занепокоєння і може негативно вплинути на оточуючих, проводять у таких випадках:

1. за ініціативою працівника у разі погіршення стану здоров’я;
2. у межах проведення епідеміологічного розслідування;
3. за результатами проведеної центром контролю та профілактики хвороб відповідної адміністративно-територіальної одиниці оцінки ризиків для здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя населення регіону.

Тут же передбачено, що обов’язкові медогляди організовуються та здійснюються у порядку, встановленому МОЗ. А дані про результати обов’язкових медоглядів працівників вносять до їхніх електронних медичних книжок в електронній системі охорони здоров’я. Незважаючи на те, що Закон про громадське здоров’я працює вже більше ніж 1,5 роки, електронні медичні книжки досі не впроваджені.

Медогляди працівників, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також медогляди працівників, зайнятих на роботах, де є потреба у професійному доборі, осіб віком до 21 року не віднесено до профілактичних. Дані медогляди також згадано у ст. 169 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та ст. 17 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» й проводять їх відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246. Але про такі медогляди ми тут не говоритимемо.

Які обов’язки щодо профілактичних медоглядів покладено на роботодавця?

Почнімо з того, що суб’єкти господарювання несуть відповідальність за організацію та своєчасність проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку згідно із законодавством (ч. 4 ст. 45 Закону про громадське здоров’я).

Отже, роботодавцю слід виконувати певні обов’язки, а саме:

1. Складання за погодженням із відповідним головним державним санітарним лікарем списку працівників, які повинні пройти цей огляд. Копію списку передають до закладу охорони здоров’я, з яким укладено договір та в якому працівники, власне, й проходитимуть медогляд. Якщо планується проведення попереднього обов’язкового медогляду, роботодавець направляє закладу охорони здоров’я відповідного листа (п. 11 Порядку проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2001 №559, далі – Порядок № 559).

2. Контроль за проходженням працівниками обов’язкових медоглядів у встановлені терміни. Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, затверджено наказом МОЗ «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 № 280 (далі – наказ № 280). З 01.10.2024 його викладено у новій редакції і змінився перелік необхідних досліджень. Зокрема, було додано обов’язкові лабораторні (загальний аналіз крові та сечі, глюкоза крові), інструментальні (вимірювання артеріального тиску, електрокардіограма) та фізикальні обстеження (лікар-психіатр).

Підкреслимо: працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, відсторонюються від роботи і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності (ч. 5 ст. 45 Закону про громадське здоров’я)

Також з 1 жовтня 2024 року до наказу № 280 додали два нових переліки (затверджені наказом № 1925):

1. Перелік виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, хворі на інфекційні хвороби, які є носіями збудників інфекційних хвороб, за умови, що такі особи становлять загрозу для здоров’я інших осіб;
2. Перелік виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб.

Якщо під час профілактичного медогляду буде виявлено, що в особи відсутні дані щодо проведених щеплень відповідно до Переліку виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб, такій особі буде запропоновано пройти курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб (первинний вакцинальний комплекс) (п. 8 Правил № 280).

Якщо обов’язкові профілактичні щеплення не будуть проведені, форма первинної облікової документації № 1-ОМК «Особиста медична книжка» не буде видана особі (п. 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 1 ОМК «Особиста медична книжка», затвердженої наказом МОЗ від 21.02.2013 №150 із урахуванням змін, внесених наказом №1925). Саму форму № 1-ОМК, до речі, також оновлено наказом №1925, і в ній тепер зазначається:

3. Ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок (зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім’я та по батькові її власника).

За загальним правилом особисті медичні книжки працівників зберігаються у роботодавця та видаються працівникові тільки для проходження медоглядів. Проте в окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника (п. 10 Порядку №559).

Коли працівник звільняється, медичну книжку йому видають під розписку (у нормі сказано під розписку, але вважаємо коректніше було б сказати під підпис).

4. Збереження за працівниками, які перебувають в медичному закладі на обстеженні, середнього заробітку (ст. 123 КЗпП). З огляду на це, терміни проведення медогляду, перелік працівників, які мають його пройти, та питання збереження середнього заробітку за працівниками, відповідальні особи були закріплені наказом – див. Наказ про організацію проведення медичних оглядів.

5. Подання відомостей на порталі ПФУ. Так, з метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості щодо осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам. Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подають через портал ПФУ. Це обов’язок, передбачений ст. 20 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Для формування та подання даних про медогляди працівників на порталі ПФУ призначено пункт меню «Відомості про медичний огляд працівників». Для введення інформації можна використовувати як екранну форму, так і завантаження файлів xml.

Інструкцію щодо формування та подання відомостей про медичні огляди працівників шукайте за посиланням

Впевнені, що після прочитаного у вас є чимало запитань. Тож на деякі з них надамо відповіді прямо зараз.

Відповідаємо на запитання

Як вчинити роботодавцеві, якщо працівники проходили медогляди раніше і за старими правилами час направлення на наступний профілактичний медогляд ще не настав?

Вважаємо, що в такому випадку потрібно звіритися з новою редакцією Переліку необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення і за потреби направити працівника на медогляд з огляду на визначену у ньому періодичність.

Наприклад, якщо до 01.10.2024 керівники закладів освіти та їх заступники, крім закладів вищої освіти (рядок 5.1 старої редакції Переліку), не повинні були проходити психіатра, то зараз вони зобов’язані це робити під час проведення попереднього медогляду та надалі 1 раз на рік. Тож напрошується висновок: потрібно подбати про проходження медогляду одразу після 01.10.2024.

Або наступна ситуація: якщо раніше продавці підприємств продовольчої торгівлі, у тому числі роздрібної, а також ті, що розташовані на території ринків (рядок 3 старої редакції Переліку), повинні були відвідувати терапевта під час проведення попереднього медогляду та надалі двічі на рік, то зараз ті ж продавці молокопродуктів та готової до вживання харчової продукції власного виробництва, товарів дитячого асортименту, які працюють на ринках, зобов’язані проходити терапевта під час проведення попереднього медогляду та надалі 1 раз на рік (рядок 3.2 згаданого Переліку).

Ситуації різні. Утім, в обох випадках, на наше переконання, медогляд слід було б пройти у термін, встановлений новим переліком, а відлік – розпочинати з дати останнього медогляду, який зафіксовано у медкнижці працівника.

Як діяти щодо працівників, якщо в їхніх медкнижках наразі відсутня інформація щодо щеплень, але з’явився Перелік виробництв, професій, організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних хвороб?

Переконані, у такому випадку також варто дочекатися чергового медогляду, і не потрібно з 01.10.2024 відстороняти від роботи усіх працівників, в яких у медкнижках немає відомостей про щеплення. У даному випадку послуговуємося все тим самим п. 8 Правил № 280, який хоч і не прямо, але опосередковано передбачає виявлення відсутності щеплень саме під час обов’язкового профілактичного медичного огляду.

Чи відстороняти працівника від роботи, якщо він не щеплений, але ризикує інфікуватися під час виконання професійних обов’язків або може інфікувати інших?

Якщо проти зазначених інфекційних хвороб є специфічна профілактика (щеплення), то такий працівник не допускатиметься до роботи без відповідного захисту. Таке роз’яснення надали фахівці Центру громадського здоров’я МОЗ 18.12.2023.

Тут слід згадати положення п.п. 3 та 4 ст. 36 Закону про громадське здоров’я. Так, роботодавці зобов’язані забезпечити працівників закладів охорони здоров’я необхідними профілактичними щепленнями, засобами індивідуального захисту від інфекційних хвороб, засобами екстреної профілактики, а також впроваджувати профілактику інфекцій та інфекційний контроль. А за порушення вимог щодо забезпечення працівників профілактичними щепленнями та засобами захисту роботодавці несуть відповідальність відповідно до закону.

Працівника направили на медогляд, а там з’ясували, що щеплення у нього не всі. Чи потрібно роботодавцеві відсторонити його від роботи?

Як ми вже згадували, працівникові мають запропонувати зробити щеплення. Але, якщо працівник без поважних причин не пройде у встановлений термін обов’язковий профілактичний медогляд (тобто, не надасть медкнижку з відповідними відомостями щодо щеплень), роботодавцеві нічого не залишиться, як відсторонити працівника від роботи і навіть притягнути до дисциплінарної відповідальності (ч. 5 ст. 45 Закону про громадське здоров’я). Тобто, якщо після виявлення відсутності щеплень працівникові запропонували щеплення і він їх робить або є поважні причини, з яких зробити щеплення неможливо, відстороняти працівника від роботи не потрібно. А ось якщо працівник безпідставно відмовляється їх робити і не надає медкнижку з відповідними відомостями щодо щеплень, то роботодавець відстороняє його від роботи.

Немає часу шукати відповіді годинами? Скористайтеся Сервісом «ОК» – експерти дадуть чітке, практичне пояснення, яке можна застосувати відразу

Чи може це призвести до призупинення діяльності роботодавця? Так, може. Тож ліпше заздалегідь попередити працівника щодо щеплень. А працівникові достатньо звернутися до терапевта, щоб з’ясувати, чи раптом він не пропустив щеплення, щоб під час медоглядів таких запитань не виникало.

Як вчинити, якщо під час медогляду з’ясується, що в особи виявили одне із захворювань, згаданих у Переліку протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку виробництв, професій та організацій, до роботи в яких не можуть бути допущені особи, хворі на інфекційні хвороби, які є носіями збудників інфекційних хвороб, за умови, що такі особи становлять загрозу для здоров’я інших осіб?

Як зазначено у ч. 7 ст. 18 Закону про громадське здоров’я, якщо носіями збудника інфекційних хвороб, що спричиняють надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я, є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, таких осіб за їхньою згодою тимчасово переводять на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. А якщо переведення зазначених осіб на іншу роботу неможливе, їх відсторонюють від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи таким особам виплачують допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

До того ж ст. 53 Закону про громадське здоров’я передбачає, що за вмотивованим письмовим рішенням керівника або уповноваженої посадової особи органу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства у відповідній сфері власники підприємств або уповноважені ними органи відстороняють від роботи осіб, які є носіями збудників інфекційних хвороб, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими.

Варто додати, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» працівникові надається допомога по тимчасовій непрацездатності у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати, а саме допомога на:

1. перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб;
2. локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого КМУ.

Таким особам допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, крім медпрацівників та фахівців з реабілітації, яким допомогу по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачують в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу.

Альона БАЗИКА, юрист

Василь ЦИГАНЕНКО, головний редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Наказ про організацію проведення медичних оглядів

Наказ відсторонення працівника від роботи і направлення його на позачерговий медичний огляд

Відео на тему:

Зміни у профмедоглядах з 1 жовтня! Новий перелік професій, обов’язкові щеплення, нове у медкнижках

Медогляди працівників: підготовка до 2025 року, для кого – обов'язкові, оргпитання, звіт до ПФУ

Водій на підприємстві: професійні вимоги, матвідповідальність, робота та відпочинок, медогляди