Бронювання з 1 грудня 2024: відповіді на актуальні запитання

Увага! Цю статтю ми оновлюватимемо та додаватимемо сюди відповіді на ваші запитання щодо нових критеріїв бронювання та порядку бронювання. Отже, читайте, обговорюйте новації та діліться досвідом у коментарях

Перш ніж перейти безпосередньо до відповідей на запитання, трішки передісторії:

1. 15 листопада Прем’єр-Міністр вперше повідомив про те, які зміни очікуються у питанні бронювання працівників із 1 січня 2025 року;
2. 16 листопада з’явився текст проєкту постанови Кабміну (далі – проєкт постанови). Про нього ми розповіли у статті «Увага! Бронювання з 1 грудня лише через Дію». Згідно із проєктом Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Порядок № 76), з 1 грудня буде викладено у новій редакції;
3. 19 листопада віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що скористатися послугою бронювання на порталі Дія зможуть лише ті компанії, які підтвердять свою критичність за новими правилами після публікації відповідної постанови.

Саме час перейти до відповідей на запитання, які наразі на піку популярності в нашому сервісі «Особистий консультант» та коментарях під відповідними статтями та новинами.

Чи втратить підприємство «критичність» автоматично після 1 грудня 2024 і чи доведеться знову її підтверджувати?

Зі сказаного віцепрем’єр-міністром з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністром цифрової трансформації напрошується саме такий висновок.

Водночас у проєкті постанови подібної норми немає. Щоправда, у п. 8 проєкту сказано, що центральні органи виконавчої влади, інші держоргани, органи державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації у разі їх утворення) мають, зокрема, забезпечити:

1. у десятиденний строк з дня набрання чинності постановою встановлення критеріїв, за якими підприємства відноситимуть до «критичних» для пп. 4 п. 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Критерії № 76);
2. у двомісячний строк перегляд прийнятих рішень про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Тож, автоматичного скасування, ніби, й не повинно бути. Але, коли маєш справу із проєктом нормативного акту, ніколи не можна бути упевненим на 100%, адже фінальна версія може бути геть іншою.

Які обов’язкові критерії для отримання статусу критично важливого впровадять з 1 грудня?

З тексту пункту 3 Критеріїв № 76 з урахуванням можливих змін (див. на стор. 22-26 проєкту постанови Порівняльної таблиці до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану») слідує, що для підприємств, установ, організацій приватної форми власності мають виконуватися два обов’язкові критерії, зазначені у пп. 5 та абз. 3 пп. 6 п. 2 Критеріїв № 76. І саме останні суттєво скоригували.

Так у пп. 5 п. 2 йтиметься такий критерій як відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та ЄСВ. Цей критерій не буде обов'язковим для державних підприємств, установ, організацій та господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі, які відносяться до паливно-енергетичного комплексу.

А в абз. 3 пп. 6 п. 2 планують визначити, що розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб – працівників на підприємстві, в установі, організації приватної форми власності за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінзарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Тобто не менше 20000 грн (8000 грн х 2,5, такий розмір залишиться актуальним й у 2025 році). Цей критерій не стосуватиметься суб’єктів природних монополій та інших суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, державні регульовані ціни та тарифи на товари (послуги) яких встановлює НКРЕКП відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», а також господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50% акцій (часток) належать державі.

З яким показником середньої зарплати потрібно буде порівнювати обмеження у 2,5 мінзарплати?

Найчастіше вас хвилює: йдеться про середню для всіх працюючих чи саме щодо особи, яку бронюємо?

Середній заробіток слід визначати, виходячи із чисельності всіх застрахованих працівників.

Отже, йдеться про критерій з абз. пп. 6 п. 2 (див. вище).

Аналіз норми дозволяє зробити такі висновки:

1. Для порівняння із 20000 грн потрібно визначати розмір середнього заробітку працівників за останній квартал. Отже, у грудні 2024 визначатимемо середній заробіток за ІІІ квартал.
2. Йдеться про середньомісячний заробіток усіх застрахованих працівників, а не тільки військовозобов’язаних або тих, кого планують бронювати.
3. Інформацію про середній заробіток роботодавці мають підтверджувати довідкою.

Але, як обчислити середній заробіток для порівняння?

Жодних вказівок на цей рахунок у проєкті постанови ви не знайдете. Тож пропонуємо прослідкувати логіку урядовців. На практиці й раніше багато хто стикався

Отже, у проєкті йдеться про середній заробіток саме застрахованих працівників. Проконтролювати його простіше за все за даними Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, який роботодавці (далі – Об'єднана звітність). Так, відомості про заробітну плату можна узяти із рядка 1 «Загальна сума нарахованого доходу» Заголовної частини Об'єднаної звітності, а кількість застрахованих працівників визначити за даними рядка 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату / (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)» Заголовної частини Об’єднаної звітності.

До речі за таким принципом перевіряє суми заробітку та середню кількість найманих податкова (див. п. 3.6 Методики проведення перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, затвердженої наказом ДПС України від 09.06.2023 № 444).

Щоправда, у рядку 1 Заголовної частини Об'єднаної звітності сидять також виплати за цивільно-правовими договорами, лікарняні та декретні, які все ж логічно було б відкидати, як виплати, які не належать до зарплати. Водночас ті ж відпускні треба враховувати. А отже, на переконання автора, правильно було б взяти показники саме зарплатного рядка – 1.1 «сума нарахованої заробітної плати».

Далі:

1. складаємо суми зарплати усіх застрахованих працівників за місяці відповідного кварталу (показник – ЗП);
2. підсумовуємо кількість застрахованих працівників за даними рядка 105 за місяці кварталу (показник – Кзо);
3. визначаємо середній заробіток по підприємству (СЗП) за квартал: ділимо ЗП на Кзо.

Залишається порівняти СЗП із 20000 грн. Якщо СЗП ≥ 20000 грн, критерій для бронювання дотримано. Якщо ж менше, то – ні.

Але свого часу яку тільки інформацію на підтвердження середнього заробітку не вимагали органи, які надають статус критичності (й середній заробіток в еквіваленті повної зайнятості, й в розрахунку на одного штатного працівника). Тож, перш ніж подавати документи на бронювання, радимо вам зробити запит саме до того органу, який присвоюватиме (а згодом і контролюватиме) ваш статус критичності. І надавати інформацію згідно з одержаним роз'ясненням.

Як під час обчислення такої середньої враховувати тих, хто працює на умовах неповної зайнятості (зокрема, за сумісництвом)?

Якщо слідувати наведеній вище логіці (тобто розраховувати показник за даними Об’єднаної звітності), наявність працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу (зокрема, сумісників), погано вплине на показник СЗП. Хіба що, їхня щомісячна зарплата вища за 20000 грн. У такому разі жодних проблем.

Чи доведеться подавати Звіт по заброньованих?

Ні.

Як ви знаєте, чинний Порядок № 76 передбачає подання Звіту про заброньованих (додатки 6, 7 та 8). Але з 1 грудня текст порядку планують викласти у новій редакції, і вона не передбачає жодної звітності. Та воно й не дивно, адже у разі бронювання через портал Дія немає потреби у додатковому звітуванні: всю потрібну інформація містить електронна база.

Продовження вже завтра…

Василь ЦИГАНЕНКО, редактор kadroland

Статті та відео на тему:

Увага! Бронювання з 1 грудня лише через Дію

Анулювали бронювання: що (не)робити роботодавцю?