Увага! Оновлюємо цю статтю та додаємо сюди відповіді на ваші запитання щодо нових критеріїв бронювання, порядку бронювання, відстрочок. Отже, читайте, обговорюйте новації та діліться досвідом у коментарях
Попередньо ми вже ознайомлювали вас із проєктом постанови Кабміну (далі – проєкт постанови), який з’явився 16.11.2024.
Але вже зараз можемо проаналізувати фінальну версію – постанову КМУ від 22.11.2024 №1332 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – постанова № 1332) та, власне, зміни, завдяки яким Порядок бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76, з 1 грудня буде викладено у новій редакції (далі – нова редакція Порядку № 76).
Новації обов’язково обговоримо на безкоштовних вебінарах вже сьогодні 26.11.2024 та в четвер 28.11.2024. Тож запрошуємо вас зареєструватися та отримати детальний розбір від наших експертів
Час перейти до відповідей на запитання, які на піку популярності в нашому сервісі «Особистий консультант», та коментарів під відповідними статтями та новинами. Усі відповіді ми вже актуалізували з урахуванням постанови № 1332 та з огляду на нову редакцію Порядку № 76.
1. Чи втратить підприємство «критичність» автоматично після 1 грудня 2024 року та чи доведеться знову її підтверджувати?
Як передбачено у пп. 5 п. 2 постанови № 1332, строк дії рішень щодо визнання підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період, які є чинними станом на дату набрання чинності цією постановою, але строк дії яких закінчується до 30.11.2024 (включно), продовжується до 31.12.2024.
Окрім того, у п. 7 постанови № 1332 закріпили, що центральні органи виконавчої влади, інші держоргани, органи держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації у разі їх утворення) мають забезпечити:
- у десятиденний строк з дня набрання чинності цією постановою встановлення так званих галузево-територіальних критеріїв, за якими здійснюють визначення підприємства, установи, організації, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади;
- у тримісячний строк перегляд прийнятих рішень про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Причому ці норми чинні з моменту офіційного опублікування постанови №1332, тобто з 23.11.2024. Отже, всі міністерства та місцеві адміністрації повинні до 03.12.2024 затвердити повторно критерії та погодити їх з Мінекономіки та Міноборони.
На перший погляд автоматичного скасування «критичності» не буде, а до кінця зими держоргани мають переглянути прийняті рішення щодо «критичності» усіх підприємств.
Усе б нічого, але з огляду на повідомлення Уряду бронювати працівників підприємства зможуть виключно якщо підтвердять свою «критичність». І тільки «після підтвердження критичності», підприємства зможуть подати через портал «Дія» списки працівників для бронювання.
2. Які обов’язкові критерії для отримання статусу критично важливого впровадять з 1 грудня?
З тексту п. 3 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Критерії № 76), з урахуванням змін випливає, що для підприємств, установ, організацій мають виконуватися два обов’язкові критерії, зазначені у пп. 5 та абз. 3 пп. 6 п. 2 Критеріїв № 76. І саме останні суттєво скоригували.
Так у пп. 5 п. 2 Критеріїв № 76 йтиметься про такий критерій як відсутність заборгованості зі сплати податків до державного і місцевих бюджетів та ЄСВ (раніше йшлося тільки про ЄСВ).
А в абз. 3 пп. 6 п. 2 Критеріїв № 76 закріпили, що розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб – працівників підприємств, установ, організацій за останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінзарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5. Тобто, не менше 20 000 грн (8000 грн х 2,5, такий розмір залишиться актуальним й у 2025 році).
Обидва ці критерії НЕ обов’язкові для:
- державних і комунальних підприємств, установ і організацій, госптовариств, у статутному капіталі яких понад 50% акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності;
- госптовариств, понад 50% акцій (часток) яких належать госптовариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100%.
Далі називатимемо їх держпідприємства. Відповідно, всі інші називатимемо приватні підприємства.
Своєю чергою, для таких держпідприємств чинним залишається критерій середнього заробітку, який діяв до цього: розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб – працівників за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої зарплати у регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату), що підтверджує довідка, надана держпідприємством.
3. З яким показником середньої зарплати потрібно буде порівнювати обмеження у 2,5 мінзарплати під час визначення «критичності» приватним підприємствам?
З показником в середньому по підприємству. При цьому середній заробіток слід визначати, виходячи із чисельності всіх застрахованих працівників.
Увага! Одночасно із цією нормою про середній заробіток на приватному підприємстві діятиме норма за якою бронюванню підлягатимуть працівники критичних підприємств зарплата яких у кожному місяці останнього звітного періоду (кварталу) дорівнює або більша за розмір мінзарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (наразі 20000 грн) – абз. 3 п. 8 нової редакції Порядку № 76
Аналіз норми дозволяє зробити такі висновки:
- Для порівняння із 20000 грн потрібно визначати розмір середнього заробітку працівників за останній квартал. Отже, у грудні 2024 визначатимемо середній заробіток за ІІІ квартал 2024, а разі оформлення критичного статусу в І кварталі 2025 – середній заробіток за IV квартал 2024.
- Йдеться про середньомісячний заробіток усіх застрахованих працівників, а не тільки військовозобов’язаних або тих, кого планують бронювати.
- Інформацію про середній заробіток роботодавці мають підтверджувати довідкою.
Водночас, за інформацією редакції, Мінекономіки вже готує роз'яснення, щодо порядку визначення середнього заробітку для порівняння і очікується його оприлюднення до 01.12.2024. Тож слідкуйте за нашими публікаціями у розділі «Новини та статті» та долучайтеся до наших безкоштовних вебінарів
4. Як працюватиме зарплатне обмеження під час бронювання?
В абз. 3 п. 8 нової редакції Порядку № 76 чітко визначено, що приватні підприємства не зможуть забронювати військовозобов’язаних, які займають посади на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі, нарахована зарплата яких в кожному місяці останнього звітного періоду (кварталу) нижче 2,5 мінзарплати (наразі не менше 20 000 грн).
Це означає, що для того, щоб забронювати працівника у грудні 2024 року, потрібно, аби його нарахована зарплата за кожен з місяців ІІІ кварталу (липень, серпень та вересень) була не меншою за 20 000 грн. Коли ж бронювання такого працівника відбуватиметься у місяцях І кварталу 2025 р., перевірятиметься зарплата працівника за жовтень, листопад, грудень.
5. Кінцевих бенефіціарних власників бронювали через Мінекономіки. Чи доведеться тепер їх повторно бронювати через «Дію»?
Саме так.
Відповідно до п. 5 нової редакції Порядку № 76 бронюванню підлягають всі військовозобов’язані, зокрема, й кінцеві бенефіціарні власники підприємств, установ, які не є їх працівниками (далі – КБВ). Бронювання проводитиметься через портал «Дія», і КБВ потрібно буде бронювати за новими правилами.
Окрім того, у пп. 1 п. 2 постанови № 1332 передбачено: відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки до набрання чинності цією постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28.02.2025.
Висновок: КБВ теж треба буде повторно бронювати.
Як все буде реалізовано на порталі «Дія», адже КБВ не є найманими працівниками, і вони не пов’язані з підприємством за даними ПФУ?
Поки що залишається тільки прогнозувати та чекати. Напевно, будуть внесені зміни з цього приводу у функціоналі порталу «Дія» або ж на порталі ПФУ. У підсумку матимемо змогу бронювати КБВ.
6. Чи існують обмеження щодо кількості бенефіціарів, чи можна забронювати всіх?
З огляду на положення п. 5 нової редакції Порядку № 76 забронювати можна буде всіх КБВ підприємств та установ, які не є їх працівниками.
7. Чи належать бенефіціари до 50% та чи можна їх бронювати понад ліміт?
Згідно з п. 8 нової редакції Порядку № 76 кількість військовозобов’язаних, які займають посади на підприємстві, в установі й підлягають бронюванню, крім військовозобов’язаних, зазначених в абз. 7-14 п. 5 цього порядку, повинна становити не більше 50% кількості працівників. КБВ згадано в абз. 7 п. 5 нової редакції Порядку № 76. Отже, їх потрібно відкинути під час бронювання військовозобов’язаних працівників.
Таким чином, КБВ бронюватимемо понад 50% ліміту.
8. Якщо підприємство є критично важливим, квота на бронювання може бути більше 50%?
Так. Може.
У п. 8 нової редакції Порядку № 76 зазначено, що кількість військовозобов’язаних, які займають посади на підприємстві, в установі і відповідно до закону підлягають бронюванню, крім військовозобов’язаних, зазначених у абз. 7-14 п. 5 цього порядку, повинна становити не більше 50% кількості військовозобов'язаних працівників.
Водночас кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням Міністра оборони.
9. Яку враховувати кількість військовозобов’язаних при розрахунку кількості осіб, які підлягають бронюванню?
Тут керуємося приписами п. 12 нової редакції Порядку № 76.
По-перше, у загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у пунктах 6–10 нової редакції Порядку № 76, не враховують військовозобов’язаних жінок, а також військовозобов’язаних, зазначених в абз. 2–6 п. 5 нової редакції Порядку № 76.
По-друге, кількість військовозобов’язаних працівників беруть станом на 18.05.2024. Водночас, якщо чисельність військовозобов’язаних працівників у відповідному державному органі, на критично важливому підприємстві, у критично важливій установі збільшилася, то враховується кількість станом на дату подання списків на бронювання. Це правило спрацьовує й для підприємств, які утворені після 18.05.2024.
10. Чи враховувати призовників до загальної кількості осіб, яких можна забронювати?
Ні.
Призовники не є військовозобов’язаними особами, а отже, їх не слід враховувати у кількості військовозобов’язаних під час обчислення квоти.
Частина 9 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов’язок і військову службу» з метою військового обліку громадян України поділяє на допризовників, призовників, військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів. Нас у цьому випадку цікавлять дві категорії.
Призовники – особи, яких взято на військовий облік.
Військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Увага! Усі чоловіки від 25 до 60 років (крім визнаних непридатними до військової служби через стан здоров’я і виключених з військового обліку) є військовозобов’язаними незалежно від того, проходили вони військову службу чи ні
Військовий облік призовників та військовозобов’язаних ведуть в окремих Списках.
До загальної чисельності осіб, які можуть бути заброньовані, слід включати лише військовозобов’язаних. Отже. призовників під час підрахунку чисельності військовозобов’язаних точно враховувати не потрібно.
11. Чи враховувати в розрахунку кількості військовозобов’язаних для квоти на нашому підприємстві працівника, якого заброньовано на іншому?
Так.
Такого працівника враховуйте під час обчислення квоти й Вашого підприємства.
12. Чи зможе критично важливе підприємство забронювати працівника, якщо у нього лише один військовозобов’язаний?
Так. Зможе.
У такому разі спрацює правило пункту 13 нової редакції Порядку № 76, де зазначено:
коли на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі працює один військовозобов’язаний працівник, який відповідно до закону підлягає бронюванню, встановлені пунктами 8 і 9 цього Порядку обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, до таких критично важливих підприємств, критично важливих установ не застосовуються.
13. Чи доведеться подавати Звіт щодо заброньованих?
Ні.
Порядок бронювання виклали у новій редакції. У ній тепер немає жодного додатка, а отже, й про Звіт про заброньованих можна тепер забути. Та й не дивно, адже у разі бронювання через портал «Дія» немає потреби у додатковому звітуванні: всю інформацію містить електронна база.
14. Тепер оперативні відомості до ПФУ слід подавати усім, зокрема, й тим, хто раніше бронював на папері?
Саме так.
З 01.12.2024 усі критично важливі підприємства в одноденний термін повинні повідомляти ПФУ про зміни в організації трудових правовідносин на підприємстві, а саме про:
- прийняття працівника на роботу;
- переміщення його з одного структурного підрозділу до іншого;
- переведення на іншу постійну посаду або роботу;
- звільнення;
- поновлення на роботі;
- тимчасове припинення / відновлення дії трудового договору.
Як і раніше, відомості слід подавати не пізніше ніж протягом наступного дня після настання відповідної події.
Цей обов’язок відтепер закріплено у пп. 4 п. 2 постанови № 1332.
Василь ЦИГАНЕНКО, редактор kadroland
Статті та відео на тему:
Увага! Постанову щодо бронювання опубліковано: хто (не)втратить право
