Загальні риси конфлікту інтересів
Закон України 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі – Закон № 1700) дає визначення «конфлікту інтересів» та виокремлює два види:
- Потенційний конфлікт інтересів – це ситуація, коли особа має приватний інтерес у сфері своїх службових або представницьких повноважень, який може вплинути на об'єктивність чи неупередженість її рішень або дій.
- Реальний конфлікт інтересів – це вже існуюча суперечність між приватним інтересом особи та її службовими обов'язками, яка впливає на її об'єктивність чи неупередженість.
Невід'ємною складовою конфлікту інтересів є службові / представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.
Закон № 1700 поширюється на:
- осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- осіб, прирівняних до суб’єктів зі спеціальними обов’язками;
- фізичних осіб, які виконують роботу за договорами, якщо така робота пов’язана з публічними ресурсами чи послугами;
- осіб, які працюють на підприємствах, що отримують фінансування з державного або місцевого бюджету, якщо вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.
Обов’язками таких осіб є:
- Подання щорічної декларації про майновий стан і доходи (електронної декларації).
- Своєчасне повідомлення про реальний або потенційний конфлікт інтересів та вживання заходів для його врегулювання.
- Заборона на використання службової інформації чи ресурсів для отримання особистої вигоди.
- Заборона на отримання подарунків, які перевищують встановлені законом ліміти.
- Обмеження на сумісництво та зайняття іншою оплачуваною діяльністю.
- Інформування уповноважених органів про виявлені корупційні ризики чи факти.
Як діяти у разі конфлікту інтересів
- Особа має повідомити про конфлікт інтересів безпосередньому керівнику – не пізніше наступного робочого дня, а якщо керівника немає, повідомлення направляється Національному агентству або іншому уповноваженому органу.
- Керівник має ухвалити рішення щодо врегулювання конфлікту упродовж 2 робочих днів після отримання повідомлення.
- У разі відсутності безпосереднього керівника, Національне агентство протягом 7 робочих днів надає роз’яснення щодо порядку дій.
Як врегулювати конфлікт інтересів
Це можна зробити двома шляхами:
- особа може усунути приватний інтерес, наприклад, відмовившись від дій чи рішень, які створюють конфлікт;
- якщо самостійне врегулювання неможливе, особа зобов'язана повідомити керівництво або НАЗК.
Дії безпосереднього керівника:
- протягом 2 робочих днів після отримання повідомлення керівник ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту;
- якщо конфлікт неможливо усунути, керівник може запропонувати заходи зовнішнього врегулювання.
Заходи зовнішнього врегулювання застосовуються, якщо особа самостійно не може усунути конфлікт інтересів, а саме:
- Відсторонення від виконання завдань.
- Обмеження доступу до інформації.
- Переведення на іншу посаду.
- Встановлення додаткового контролю.
- Звільнення з посади.
Відповідальність за порушення
Невиконання вимог щодо врегулювання конфлікту інтересів може призвести до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Джерело: НАЗК