Як роботодавцю забезпечити права працівників із ВІЛ/СНІДом

Держпраці звернули увагу на забезпечення прав працівників з ВІЛ / СНІДом. Зокрема, нагадали про Практичні рекомендації, розроблені Міжнародною організацією праці, а також про обов’язки роботодавців щодо таких працівників та в разі виробничого контакту працівника з ВІЛ-інфекцією

Міжнародна організація праці (далі – МОП) розробила Практичний посібник «ВІЛ/ СНІД та сфера праці» задля визначення принципів боротьби з епідемією ВІЛ / СНІДу у сфері праці та в рамках забезпечення гідних умов праці.


Згідно з рекомендаціями МОП, роботодавці повинні заохочувати працівників з ВІЛ / СНІДом отримувати консультації та допомогу поза межами підприємства або в службах безпеки й гігієни праці (якщо такі є на підприємстві) чи в інших структурах, якщо вони надають спеціалізовані й конфіденційні послуги.


Для цього роботодавці повинні зробити наступне:


  1. визначити експертів, групи самодопомоги й служби на місцевому рівні чи на рівні регіону, що спеціалізуються на наданні консультацій з питань ВІЛ / СНІДу та його лікування;
  2. визначити ті місцеві медичні й немедичні організації, які можуть бути корисними для працівників, які живуть із ВІЛ / СНІДом;
  3. рекомендувати працівникам звертатися до дільничного лікаря або до спеціалізованих медичних установ для проведення первинного огляду й лікування, якщо таке не проводилося, або порекомендувати працівникові спеціалізовану медичну установу, якщо він її ще не знайшов.


Роботодавці повинні надавати ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД працівникам достатньо вільного часу, згідно з мінімальними національними нормами, для отримання консультацій та проходження лікування.


У разі необхідності представники працівників повинні допомагати працівникам, що живуть із ВІЛ / СНІДом, в отриманні професійних консультацій.


У випадку виробничого контакту з ВІЛ-інфекцією роботодавці повинні надавати працівникам достатньо часу для отримання консультацій, зі збереженням їх заробітної плати.


Джерело: Схiдне міжрегiональне управлiння праці