В Держпраці надали відповідь на запитання:
Чи можна звільнити з роботи жінку, яка має дитину з інвалідністю, під час дії воєнного стану?
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 184 Кодексу законів про працю України).
Також виключенням із загального правила є звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, оскільки звільнення на підставі цієї статті допускається з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Що стосується визначення поняття одинокої матері, то, як і раніше, Держпраці вказує, що на законодавчому рівні воно відсутнє. Тож використовуємо п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів». За ним одинокою матір’ю потрібно вважати:
- жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
- вдову;
- іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
Крім того, пам’ятайте, що дитиною з інвалідністю вважається особа до досягнення нею вісімнадцятирічного віку.
Джерело: Держпраці