🚀 Відео, документи та AI-Консультант — усе для вашої зручності в одному місці
Увійти або зареєструватися
Інше
13.01.2026
Без строків для стягнення зарплати, але з обмеженнями для трудових спорів
Конституційний Суд визнав неконституційним обмеження строку звернення до суду щодо стягнення зарплати. Водночас тримісячний строк залишається чинним для інших трудових спорів
Як ми повідомляли, 11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила рішення №1-р/2025, яким визнала неконституційною ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) щодо встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших належних виплат.
У вересні 2024 року Верховний Суд звернувся із конституційним поданням щодо відповідності Конституції України ч. 1 ст. 233 КЗпП у звʼязку із зверненням судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2024 у справі №233/3407/24.
19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон №2352), яким були внесені зміни до ст. 233 КЗпП в частині строку звернення працівника із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк із дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
До набрання чинності Законом №2352 – КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Частина друга статті 233 КЗпП до 19.07.2022 року передбачала, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд у своєму рішенні від 11.12.2025 №1-р/2025 вказав, що згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП строк звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а ст. 234 КЗпП передбачає, що в разі пропуску з поважних причин суд може поновити його лише якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові під час звільнення, минуло не більше одного року.
Отже, початок перебігу строку звернення працівника до суду залежить від суб'єктивної поінформованості працівника, але водночас передбачено й об'єктивний критерій («повинен був дізнатися»).
Відповідно до ст. 234 КЗпП в разі пропуску з поважних причин тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суд може поновити цей строк лише тоді, коли з часу настання таких юридичних фактів, як отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення працівника або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові під час звільнення, минуло не більше одного року.
Отже, пов'язування строку звернення працівника до суду лише з актами, якими оформлюють припинення трудових відносин, свідчить про те, що законодавець виходив із логіки «остаточного розрахунку після звільнення», але не врахував специфіки правовідносин, що тривають.
Конституційний Суд звернув увагу на те, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП строк звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати обмежувався трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. Водночас стаття 234 КЗпП передбачала можливість поновлення цього строку лише за умови, що з дня отримання працівником копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, минуло не більше одного року.
Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду законодавець пов'язував із суб'єктивною поінформованістю працівника про порушення його права, доповнюючи її об'єктивним критерієм – моментом, коли працівник повинен був дізнатися про таке порушення. Разом із тим механізм поновлення пропущеного строку був прив'язаний виключно до юридичних фактів, що супроводжують припинення трудових відносин.
За таких умов пов'язування строків звернення працівника до суду лише з актами, якими оформлюється звільнення, говорить про те, що законодавець виходив із моделі «залишкового розрахунку після звільнення», не врахувавши специфіки продовжуваних трудових правовідносин та постійного обов'язку роботодавця щодо своєчасної виплати доходу працівнику.
Конституційний Суд встановив, що ч. 1 ст. 233 КЗпП в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є такою, що не відповідає Конституції України.
Частина перша статті 233 КЗпП в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 11.12.2025 року.
Отже, відтепер строк звернення до суду щодо стягнення заробітної плати або інших платежів не обмежений. Проте строк у три місяці для звернення працівника до суду залишається для вирішення трудового спору, наприклад щодо оскарження наказів про догани, простою, призупинення, відсторонення тощо
Джерело: трудові нотатки Ганни Лисенко
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Військовий облік
19.10.2026
Відстрочки продовжують автоматично до 30 жовтня: як перевірити результат і що робити, якщо не продовжили
Міноборони повідомило про чергове автоматичне продовження відстрочок від мобілізації – воно триватиме до 30 жовтня. Понад 90% чинних відстрочок можуть продовжитися без повторних заяв, якщо право на них підтверджують державні реєстри. Розповідаємо, кому продовжать відстрочку автоматично, коли чекати сповіщення та як перевірити новий строк у «Резерв+»
Відповідальність / Перевірки
19.10.2026
Кого перевірятимуть у 2027 році: ДРС оприлюднила проєкт плану перевірок
Державна регуляторна служба оприлюднила проєкт плану комплексних перевірок на 2027 рік, до якого увійшли 17 806 суб’єктів господарювання. Бізнес має можливість відмовитися від комплексного планового заходу, але звернутися до ДРС із відповідною заявою потрібно до 13 листопада 2026 року – дати затвердження плану. Розповідаємо, де перевірити себе у проєкті та як оформити відмову
Бронювання
16.10.2026
З 18 жовтня діятимуть нові критерії критичності від Мінагрополітики
Мінагрополітики затвердило нові Критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки у сферах, що належать до компетенції міністерства в особливий період. Наказ від 02.09.2026 №11 вже офіційно опубліковано, однак набирає чинності 18.10.2026
Звільнення
16.10.2026
Строковий договір і лікарняний: чи стане трудовий договір безстроковим, якщо звільнити після одужання
Як правильно діяти в такій ситуації: строковий трудовий договір (контракт) закінчився 08.10.2026. Працівник перебував на лікарняному з 08.10.2026 по 14.10.2026. Роботодавець видав наказ про звільнення 15.10.2026 за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП, зазначивши, що це перший робочий день після лікарняного. Чи правомірно визначено дату звільнення 15.10.2026? Чи потрібно було звільнити працівника 08.10.2026 незалежно від лікарняного? Чи виникає в такому випадку ризик визнання трудового договору безстроковим за ст. 39-1 КЗпП?
Трудова книжка
16.10.2026
Немає печатки або підпису в трудовій книжці: чи зарахують стаж для пенсії
У трудовій книжці немає печатки або підпису, а попереду – оформлення пенсії? Такі недоліки можуть викликати запитання під час підтвердження стажу, але не завжди означають втрату років роботи. Розповідаємо, на які записи звернути увагу та що робити, якщо трудова книжка оформлена неналежним чином
Відрядження
16.10.2026
Як направити працівника у відрядження: правила та документальне оформлення
Майже кожному роботодавцю доводилося відправляти своїх працівників у відрядження. І тема відряджень завжди викликає багато запитань. У статті розглянемо, які вимоги та правила встановлені трудовим законодавством щодо відряджень, а також документи, які необхідно оформити роботодавцю
Воєнний стан
16.10.2026
Перелік територій бойових дій та окупованих територій: швидкий пошук населених пунктів і всі зміни 2026 року
З 16 жовтня діє оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані рф, активно використовують у роботі чимало роботодавців. Щоб кадровикам та бухгалтерам не довелося шукати інформацію серед понад 10 800 населених пунктів, ми створили зручний сервіс пошуку. Крім того, ми постійно відстежуємо всі зміни до Переліку та збираємо їх в окремій таблиці із зазначенням дат, номерів наказів і територій, яких вони стосуються
Військовий облік
16.10.2026
Відстрочка через навчання: як перевірити, чи правильно ЄДЕБО визначила послідовність освіти
У довідці ЄДЕБО зазначено про порушення послідовності здобуття освіти, через що можуть виникнути проблеми з оформленням відстрочки. Адвокат Дар’я Тарасенко запропонувала простий тест за таблицею, який допоможе перевірити, чи справді порушена послідовність освіти
Бронювання
16.10.2026
НАЗК виявило корупційні ризики в нових правилах бронювання: що не так і як має бути
НАЗК вказало на ризики непрозорого визначення критично важливих підприємств, неврегульовані строки ухвалення рішень і надмірні повноваження державних органів. Які зауваження має врахувати Уряд в остаточному тексті постанови?
Відповідальність / Перевірки
16.10.2026
Держпраці перевірятиме не лише документи: що змінить новий закон про безпеку праці
Реформа охорони праці передбачає перехід до ризикоорієнтованої моделі та зміну підходів до державного нагляду. Що мають врахувати роботодавці та на чому зосередять увагу під час контролю?
