🚀 Відео, документи та AI-Консультант — усе для вашої зручності в одному місці
Увійти або зареєструватися
Інше
13.01.2026
Без строків для стягнення зарплати, але з обмеженнями для трудових спорів
Конституційний Суд визнав неконституційним обмеження строку звернення до суду щодо стягнення зарплати. Водночас тримісячний строк залишається чинним для інших трудових спорів
Як ми повідомляли, 11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила рішення №1-р/2025, яким визнала неконституційною ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) щодо встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших належних виплат.
У вересні 2024 року Верховний Суд звернувся із конституційним поданням щодо відповідності Конституції України ч. 1 ст. 233 КЗпП у звʼязку із зверненням судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2024 у справі №233/3407/24.
19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон №2352), яким були внесені зміни до ст. 233 КЗпП в частині строку звернення працівника із заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк із дня, коли дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
До набрання чинності Законом №2352 – КЗпП не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Частина друга статті 233 КЗпП до 19.07.2022 року передбачала, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд у своєму рішенні від 11.12.2025 №1-р/2025 вказав, що згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП строк звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати обмежений трьома місяцями з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а ст. 234 КЗпП передбачає, що в разі пропуску з поважних причин суд може поновити його лише якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові під час звільнення, минуло не більше одного року.
Отже, початок перебігу строку звернення працівника до суду залежить від суб'єктивної поінформованості працівника, але водночас передбачено й об'єктивний критерій («повинен був дізнатися»).
Відповідно до ст. 234 КЗпП в разі пропуску з поважних причин тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суд може поновити цей строк лише тоді, коли з часу настання таких юридичних фактів, як отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення працівника або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові під час звільнення, минуло не більше одного року.
Отже, пов'язування строку звернення працівника до суду лише з актами, якими оформлюють припинення трудових відносин, свідчить про те, що законодавець виходив із логіки «остаточного розрахунку після звільнення», але не врахував специфіки правовідносин, що тривають.
Конституційний Суд звернув увагу на те, що відповідно до частини першої статті 233 КЗпП строк звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати обмежувався трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права. Водночас стаття 234 КЗпП передбачала можливість поновлення цього строку лише за умови, що з дня отримання працівником копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, минуло не більше одного року.
Таким чином, початок перебігу строку звернення до суду законодавець пов'язував із суб'єктивною поінформованістю працівника про порушення його права, доповнюючи її об'єктивним критерієм – моментом, коли працівник повинен був дізнатися про таке порушення. Разом із тим механізм поновлення пропущеного строку був прив'язаний виключно до юридичних фактів, що супроводжують припинення трудових відносин.
За таких умов пов'язування строків звернення працівника до суду лише з актами, якими оформлюється звільнення, говорить про те, що законодавець виходив із моделі «залишкового розрахунку після звільнення», не врахувавши специфіки продовжуваних трудових правовідносин та постійного обов'язку роботодавця щодо своєчасної виплати доходу працівнику.
Конституційний Суд встановив, що ч. 1 ст. 233 КЗпП в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є такою, що не відповідає Конституції України.
Частина перша статті 233 КЗпП в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, втратила чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 11.12.2025 року.
Отже, відтепер строк звернення до суду щодо стягнення заробітної плати або інших платежів не обмежений. Проте строк у три місяці для звернення працівника до суду залишається для вирішення трудового спору, наприклад щодо оскарження наказів про догани, простою, призупинення, відсторонення тощо
Джерело: трудові нотатки Ганни Лисенко
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз’яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Інше
03.09.2026
Обирайте теми майбутніх вебінарів! Ваші пропозиції – наша дія
Ваші професійні виклики – наш пріоритет! Ми хочемо, щоб наші безкоштовні вебінари приносили максимум користі. Пройдіть опитування, поділіться своїми побажаннями – і ми створимо заходи, які точно відповідатимуть вашим запитам! Пройдіть опитування на Telegram-каналі Kadroland Live за хвилину – отримаєте користь на роки
Особливі працівники
03.09.2026
Хто повинен перерахувати норматив осіб з інвалідністю та сплачений внесок за І та ІІ квартал
Наше підприємство зареєстроване на території активних бойових дій. Однак працівники наразі працюють дистанційно чи в інших місцях. Чи можемо ми перерахувати норматив осіб з інвалідністю? І чи можна повернути надміру сплачений внесок?
Робочий час
03.09.2026
Повітряна тривога на роботі: як обліковувати час в укритті та оплачувати години простою
Під час повітряної тривоги працівники мають перейти в укриття, а робота в ТРЦ може бути призупинена. Інспекція з питань праці пояснила, як роботодавцю обліковувати цей час у табелі, коли він вважається простоєм не з вини працівника та як оплачувати такі години
Медперсонал
03.09.2026
ПФУ передаватиме Мінфіну дані про медпрацівників: затверджено новий порядок перевірки
Мінфін і Пенсійний фонд затвердили новий порядок обміну інформацією для перевірки даних та документів, внесених до електронної системи охорони здоров’я. ПФУ на запити Мінфіну надаватиме, зокрема, відомості про трудові та цивільно-правові відносини медпрацівників, їхні посади та проходження військової служби
Оплата праці
03.09.2026
Впровадження нової системи оплати праці на підприємстві
Інколи роботодавець хоче змінити діючу форму або систему оплати праці. Наприклад, замінити погодинну оплату на відрядну, або додати ще одну форму оплати праці. Як правильно це впровадити? Які накази слід видати? З ким погоджувати та як повідомити працівникам? В цій статті підкажемо роботодавцю алгоритм дій
Соціальне страхування / Пенсії
03.09.2026
Чи зарахують роки роботи в Польщі до пенсії в Україні: відповідь ПФУ
Українцям, які працювали в Польщі, можуть врахувати страховий стаж, набутий там, під час визначення права на українську пенсію за віком. ПФУ пояснив, коли польський стаж зараховується, який документ для цього потрібен
Дія
03.09.2026
Розлучення онлайн уже в «Дії»: які умови та скільки доведеться чекати
Відтепер подружжя, яке спільно вирішило припинити шлюб, може подати заяву на розлучення онлайн через «Дію». Один із подружжя формує заяву, другий її підтверджує, а через місяць шлюб буде розірвано. Розповідаємо, кому доступна послуга, як вона працює та в яких випадках розлучитися через застосунок не вийде
Медогляди
03.09.2026
Медогляди працівників на 2027 рік: роботодавцям нагадали про важливий дедлайн 1 грудня
Для організації обов’язкових медичних оглядів у 2027 році роботодавці повинні завчасно визначити категорії працівників, які їх проходитимуть. Перелік необхідно скласти до 1 грудня 2026 року та протягом місяця погодити з лікарем з гігієни праці Держпраці
Бронювання
03.09.2026
Бронювання водіїв можуть розширити: влада готує нові рішення для критично важливих підприємств
Мінекономіки разом із Міноборони має опрацювати питання бронювання водіїв логістичних центрів та захисту критично важливих для економіки логістичних хабів. Відповідні завдання визначили під час зустрічі Президента з представниками великого українського бізнесу
Соціальне страхування / Пенсії
03.09.2026
Нові правила соціальної допомоги та пенсій: Мінсоцполітики оприлюднило плани реформи
Відомство представило партнерам ключові напрями оновлення системи соціального захисту. Зокрема, пропонується поєднати фінансову підтримку із соціальними послугами та працевлаштуванням, а пенсійну систему – розмежувати на кілька складових
Посадові інструкції
03.09.2026
Посадова інструкція інженера-конструктора
Посадова інструкція інженера-конструктора розробляється для конкретної посади з урахуванням вимог ДКХП та має містити основні завдання, обов’язки, права, відповідальність і кваліфікаційні вимоги. Скористайтеся готовим зразком посадової інструкції інженера-конструктора як основою для розроблення документа на підприємстві.
Військовий облік
03.09.2026
Чи може роботодавець передати ТЦК адресу та телефон працівника: для цих даних діють різні правила
Роботодавець зобов’язаний передавати ТЦК визначені законодавством військово-облікові дані працівників, але це не означає, що можна передавати будь-яку інформацію з кадрової бази. Адресу проживання роботодавець повідомляє ТЦК у встановленому порядку, а номер телефону до цього переліку не входить – пояснюємо, які дані та на яких підставах можна передавати без згоди працівника
Трудовий кодекс
03.09.2026
277 сторінок нових правил праці: Уряд повторно вніс Трудовий кодекс до Ради
Проєкт нового Трудового кодексу №16010 знову зареєстровано у Верховній Раді після відкликання попередньої версії. Документ передбачає масштабне оновлення трудового законодавства – від електронного документообігу до тривалості щорічної відпустки та нових правил трудових спорів
Календар кадровика
03.09.2026
Останній день – 4 вересня: кому потрібно подати Додаток 4 до ТЦК і чому не через «Дію»
Якщо у серпні 2026 року у працівника змінилися облікові дані та він повідомив про це роботодавця, то у вересні до ТЦК та СП слід подати повідомлення за додатком 4. Зробити це варто не пізніше 4 вересня 2026 року
Табель
03.09.2026
Працівника мобілізовано ще в червні: як оформити увільнення із запізненням і що ставити в табелі
Працівника було мобілізовано ще в червні, однак роботодавець на момент мобілізації про це не знав і жодних підтвердних документів від працівника не отримував. Лише 22.08.2026 підприємство отримало інформацію який підтверджує, що працівника мобілізовано з 25.06.2026. Яким чином у такому випадку правильно оформити увільнення працівника від роботи, якщо документи про мобілізацію отримано із запізненням? Що зазначати в табелі?
Оплата праці
03.09.2026
Розрахунковий листок: що роботодавець зобов’язаний показати працівнику при виплаті зарплати
Працівник має право знати не лише, скільки грошей отримав на картку, а й як роботодавець розрахував цю суму. Що саме потрібно перевіряти у розрахунку, коли варто запитати про премію чи індексацію та які документи можуть стати доказами у трудовому спорі – роз’яснили в інспекції з питань праці
