Мета законопроєкту від 09.03.2026 №15057 «Про внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо усунення обмежень у реалізації права військовослужбовців на звільнення з військової служби у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років» (далі – законопроєкт №15057) полягає у відновленні принципів соціальної справедливості та рівності прав громадян шляхом удосконалення підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану у випадку виховання ними дитини з інвалідністю віком до 18 років.
Як пояснюють ініціатори законопроєкту №15057, чинна редакція абзацу восьмого пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон №2232) передбачає можливість звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років лише за умови відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати. Ця норма фактично звела підставу звільнення до поодиноких випадків, коли мати дитини відсутня, що суттєво звузило обсяг прав військовослужбовців.
Водночас пункт п’ятий частини першої статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації жінкам і чоловікам, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, без встановлення додаткової умови щодо відсутності іншого з батьків.
Це створює неоднаковий правовий підхід до осіб, які перебувають у подібних життєвих обставинах, та ставить військовослужбовців, які вже виконують конституційний обов’язок із захисту Батьківщини, у гірше становище порівняно з тими, хто не проходив військову службу.
Тому, пропонується виключити з абзацу восьмого пункту 3 частини 12 статті 26 зазначеного Закону №2232 умови щодо відсутності інших осіб, які зобов’язані виховувати дитину
Вбачається, що прийняття законопроєкту №15057 сприятиме:
- запровадженню рівного та справедливого підходу до правового регулювання становища батьків, які виховують дітей з інвалідністю;
- усуненню наявної правової колізії між законодавством у сфері мобілізаційної підготовки та проходження військової служби;
- забезпеченню належного захисту прав та законних інтересів дітей з інвалідністю, які потребують постійного догляду та активної участі обох батьків у процесі виховання;
- відновленню належного балансу між інтересами оборони держави та дотриманням основоположних соціальних і конституційних прав громадян.
У разі прийняття, документ набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування
Джерело: ВРУ
