Законом України від 21.04.2022 №2220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану», а також іншими нормами законодавства не встановлено додаткових вимог до роботодавця щодо порядку звільнення працівника у разі, якщо останній скористався правом звільнення шляхом подання заяви про звільнення до служби зайнятості.
Тому роботодавець має забезпечити виконання вимог, встановлених Кодексом законів про працю (далі – КЗпП).
Тож, роботодавець зобов’язаний у день звільнення:
- видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП);
- провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП;
- на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день виплати – про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати:
- основна та додаткова заробітна плата;
- заохочувальні та компенсаційні виплати;
- інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений законодавством строк виплатити не оспорювану ним суму.
Можливий алгоритм дій такий:
1.Уточнення дати та підстави звільнення. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання заяви про звільнення до центру зайнятості.
Згідно з вимогами законодавства після подання заяви центр зайнятості:
- повідомляє колишнього роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
- інформує територіальні органи Пенсійного фонду та Державної податкової служби.
Це відбувається у день припинення трудового договору.
Якщо роботодавець не отримав необхідну інформацію від центра зайнятості про дату і підстави звільнення він має право звернутися до центру зайнятості із запитом про надання додаткових даних про дату і підстави звільнення
2.Внесення запису до трудової книжки працівника, якщо трудова книжка зберігається у роботодавця.
3.Проведення нарахування належних працівникові сум заробітної плати на дату звільнення.
4.Повідомлення працівника у погоджений сторонами трудового договору у будь-який доступний спосіб з використанням засобів електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником, про:
- видачу наказу про звільнення;
- направлення йому копії наказу (розпорядження) про звільнення; нараховані йому суми при звільненні;
- можливість отримання трудової книжки (у разі якщо така зберігається у роботодавця), або за якою адресою звернутися у разі, коли працівник бажає, щоб запис про звільнення був внесений до трудової книжки, що зберігається у працівника.
5.Після отримання зворотної інформації від працівника та отримання необхідних даних узгодженим з працівником способом:
- провести виплати належних йому сум заробітної плати при звільненні,
- надіслати копію наказу про звільнення,
- інформацію про нараховані виплачені суми заробітної плати,
- за письмовою згодою надіслана поштою оформлену трудову книжку, що зберігається у роботодавця.
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Звільнення через «Дію»: Уряд готує нову онлайн-процедуру
