Окрім обов’язкових державних гарантій (таких як додаткові відпустки, доплати до заробітної плати чи скорочений робочий день), роботодавець має право розширювати пакет соціальної підтримки для працівників, які працюють у важких чи шкідливих умовах (ч. 3 ст. 7 Закону України від 14.10.1992 №2694-XII «Про охорону праці»).
Де зафіксувати такі пільги?
Щоб ці виплати та пільги були легітимними та враховувалися у витратах підприємства, їх слід прописати у:
- колективному договорі (найбільш поширений варіант);
- трудовому договорі (індивідуально з працівником);
- локальних нормативних актах підприємства (наприклад, у Положенні про оплату праці чи відповідному наказі).
Приклади додаткових пільг, які може впровадити роботодавець:
- Додаткове медичне страхування або оплата оздоровчих процедур.
- Збільшення тривалості додаткової відпустки понад мінімально встановлену законом.
- Спеціальне харчування (навіть якщо воно не передбачене загальними нормами для цієї професії).
- Виплата одноразової допомоги при виході на пенсію за стажем у шкідливих умовах.
- Забезпечення якіснішим спецодягом чи взуттям, ніж того вимагають мінімальні стандарти.
Важливо! Встановлення таких пільг коштом підприємства є проявом соціальної відповідальності бізнесу. Це сприяє зниженню плинності кадрів та підвищує мотивацію працівників, що працюють у складних умовах.
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Атестація робочих місць: як часто її має проводити роботодавець
Додаткова відпустка і доплати: коли обов’язкова атестація робочих місць
