Атестація робочих місць за умовами праці в медичних закладах – це комплексна оцінка умов праці, що визначає право медичних працівників на:
- пільгове пенсійне забезпечення;
- доплати;
- додаткові відпустки за роботу зі шкідливими та небезпечними факторами (біологічними, хімічними, фізичними) під час трудової діяльності.
Процедуру проведення атестації робочих місць визначено постановою КМУ від 01.08.1992 №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі ‒ Порядок) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Мінпраці від 01.09.1992 №41.
Для організації роботи з атестації робочих місць керівник закладу видає наказ, у якому призначає склад атестаційної комісії, визначає терміни та графік проведення підготовчих робіт, затверджує Положення про комісію, визначає її повноваження, права, обов’язки та відповідальність членів комісії, а також місце і порядок її роботи та інше.
Комісія визначає перелік робочих місць, для чого складає список посад працівників на основі штатного розпису, де умови праці можуть бути шкідливими (наприклад, рентгенологи, хірурги, інфекціоністи, сестри / брати медичні маніпуляційні), складає плани розташування виробничого устаткування на робочих місцях, що підлягають атестації, визначає обсяг і місце проведення санітарно-гігієнічних досліджень шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу та організує ці дослідження.
Для проведення санітарно-гігієнічних досліджень залучається акредитована лабораторія, яка проводить заміри (рівень випромінювання, концентрація дезінфектантів, шум, біологічне навантаження).
За підсумками всіх проведених досліджень на кожне робоче місце складаються Карти умов праці ‒ документ, в якому вміщуються кількісні і якісні характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу, гігієнічна оцінка умов праці, рекомендації щодо їх поліпшення, запропоновані пільги і компенсації.
Атестаційна комісія проводить оцінку умов праці, а саме порівнює результати досліджень з нормативами та визначає категорію умов праці (допустимі, шкідливі, важкі).
За результатами атестації комісія готує проєкт наказу по підприємству про підведення підсумків проведеної атестації.
Після видання наказу потрібно внести зміни та доповнення до розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства.
Накази підприємства про організацію і проведення атестації робочих місць та про підведення її підсумків, як і Карти умов праці з усіма протоколами і доповненнями до неї, повинні зберігатися на підприємстві як документами суворої звітності протягом 50 років
Результати атестації впливають на:
• пенсію за віком на пільгових умовах (Списки №1 та №2, затверджені Постановою КМУ від 11.03.1994 №162);
• щорічні додаткові відпустки (за роботу із шкідливими умовами);
• доплати до заробітної плати (зазвичай від 12% до 24% посадового окладу);
• доплата за шкідливість, спецхарчування (молоко);
• скорочену тривалість робочого тижня.
Атестація, строк проведення якої настав у період воєнного стану, за рішенням роботодавця, погодженим із профспілкою, проводиться протягом 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні
Отже, якщо у штаті є працівники, що працюють з ШВЛ, МРТ або в маніпуляційних чи операційних, зверніть особливу увагу на біологічний фактор та напруженість праці ‒ це найчастіші підстави для доплат.
Слід зауважити, що згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми їх власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності накладається штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Джерело: ПФУ
Схожі публікації:
Атестація робочих місць під час простою: чи потрібно проводити
Атестація робочих місць під час воєнного стану: коли вона є обов’язковою
Чи зобов’язаний роботодавець проводити лабораторні дослідження умов праці
