Адвокат Дар’я Тарасенко поділилася рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2026 у справі 755/15283/25 щодо притягнення до відповідальності через направлену повістку за адресою «прописки» (при повідомленні іншого фактичного місця проживання за кордоном).
Суть справи
Начальником ТЦК та СП складено постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Постанова була мотивована тим, що військовозобов’язаний, бувши належним чином повідомленим про дату, час і місце виклику, не з'явився за викликом до ТЦК та СП, чим порушив вимоги статті 22 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543) в особливий період.
Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом. Однак, суд першої інстанції не задовольнив позов, вважаючи, що позивач мав з'являтися за викликом до ТЦК та СП.
При цьому, суд першої інстанції вказав, що повістка була направлена за адресою його задекларованого місця проживання рекомендованим поштовим відправленням і повернулась із відміткою про відсутність адресата, що відповідно до вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 №560, є належним підтвердженням його оповіщення, а тому неявка позивача без поважних причин свідчить про порушення вимог статті 22 Закону №3543 та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою в межах компетенції, з дотриманням процедури та на підставі належних доказів, а підстави для її скасування відсутні.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив: повістка була направлена на неактуальну адресу, попри те, що позивач своєчасно оновив військово-облікові дані та повідомив про нове місце проживання, у тому числі за межами України, що унеможливлювало її отримання, а відтак відповідач не вжив належних заходів для реального повідомлення особи, чим порушив право на участь у розгляді справи, на подання пояснень, доказів та користування правовою допомогою.
Висновки суду
Апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції та зазначив наступне:
- Як вбачається з матеріалів справи, на адресу надсилалась повістка з вимогою про з`явлення до ТЦК та СП для уточнення даних 16.10.2024 о 11 год. 00 хв.
- Однак, вказана повістка повернулась на адресу ТЦК та СП з відміткою про невручення, у зв`язку з «відсутністю адресата за вказаною адресою».
- Водночас, позивач ще 12.07.2024 належним чином виконав обов`язок щодо уточнення військово-облікових даних, зазначивши актуальне місце свого проживання за межами України, що підтверджується відомостями мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв+».
- Відтак, на момент направлення спірної повістки ТЦК та СП володів або повинен був володіти достовірною інформацією щодо актуальної адреси позивача, однак, всупереч вимогам чинного законодавства та принципу належного урядування, направив повістку за застарілою адресою реєстрації в Україні, фактично проігнорувавши оновлені облікові дані, у зв`язку з чим, така повістка не може розглядатися як належно направлена, оскільки була надіслана не за адресою місця проживання, повідомленою позивачем у встановленому порядку, що виключає можливість покладення на нього обов'язків щодо явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та, відповідно, свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
- Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені Конституцією та законами України.
Отже, апеляційний суд скасував постанову, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн, та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ті, хто проживає не за місцем «прописки» обов’язково мають повідомляти ТЦК та СП про адресу фактичного проживання, щоб мати законну можливість захиститись від звинувачення у неявці за повісткою, яку не могли отримати
Джерело: адвокат Дар’я Тарасенко
Схожі публікації:
Не сплачуйте штраф через «Резерв+», щоб не отримати кримінальну справу
Як зняти розшук ТЦК через ЦНАП: новий механізм для українців
Не став на військовий облік після переїзду: чи врятує сплив строків від штрафу
