Якщо працівник хоче взяти відпустку у зв’язку із бойовими діями, чи може роботодавець відмовити йому?
Надання відпусток без збереження заробітної плати, передбачених ст. 25 Закону про відпустки здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника.
А надання відпусток, передбачених ст. 26 Закону про відпустки здійснюється за згодою сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Зауважимо, весь період такої відпустки не потрапляє до відпускного стажу.
Але при цьому треба враховувати, що відповідно до ст. 12 Закону №2136 під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення), крім:
- відпустки у зв’язку вагітністю та пологами;
- відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Джерело: Держпраці