Якщо роботодавець на постійній основі співпрацює з волонтерськими організаціями та впровадив у практику програми корпоративного волонтерства, то може власним коштом запровадити скорочену тривалість робочого часу для працівників-волонтерів (ст. 51 КЗпП).
Впровадження скороченого робочого часу передбачає, що час виконання роботи, визначеної посадовими обов’язками, буде скорочений на відповідну кількість годин. При цьому працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки (повного окладу).
За погодженням між працівником і роботодавцем незалежно від форми власності, працівнику можна встановити гнучкий режим робочого часу за якого він зможе самостійно визначати час початку та закінчення роботи (ст. 60 КЗпП). Також можливий неповний робочий день або тиждень з оплатою пропорційно відпрацьованого часу (ст. 56 КЗпП), або збільшення тривалості роботи в окремі дні для компенсації додаткових вихідних (ст. 61 КЗпП).
Крім цього, роботодавець може здійснювати додаткові заходи для підтримки волонтерства, у вигляді:
- оплачуваних днів для участі у волонтерських заходах;
- співфінансування волонтерських проєктів або подвоєння внесків працівників («matching donations»);
- надання необхідних ресурсів: транспорту, обладнання чи матеріалів для волонтерських ініціатив.
Скорочений робочий час і підтримка волонтерства є ефективним інструментом для підвищення лояльності працівників і розвитку корпоративної соціальної відповідальності, водночас залишаючись вигідними для бізнесу.
Джерело: Держпраці
Стаття на тему:
