Робота охоронників за графіком «доба-три»: нюанси та зразки

1. Робочий час охоронників (сторожів) та підсумований облік робочого часу
2. Графіки змінності / графіки виходу на роботу
3. Приклад графіку роботи «доба – три»

Робочий час охоронників (сторожів) та підсумований облік робочого часу

Перше, варте уваги запитання: яка тривалість робочого часу для охоронників чи сторожів? Адже від цього показника будуть залежати норма робочого часу та правильність складання графіка змінності (графіка виходу на роботу).

Робочий час – це час, протягом якого працівник (зокрема, сторож, охоронник) зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, та дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку. Причому ст. 50 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено нормальну тривалість робочого часу, яка не може перевищувати 40 годин на тиждень. Для окремих категорій працівників законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП). Оскільки для сторожів чи охоронників скорочення норми тривалості робочого часу не передбачено нормативно-правовими актами, то тривалість робочого тижня становить 40 годин (ст. 50 КЗпП).

Але робота сторожа є специфічною. Ця особливість полягає в тому, що зазвичай такі працівники повинні забезпечувати цілодобову охорону об’єктів сім днів на тиждень включно з вихідними, святковими та неробочими днями. Що, своєю чергою, унеможливлює дотримання щотижневої норми робочого часу. Тому згідно зі ст. 61 КЗпП для таких працівників зазвичай згідно із встановлюють підсумований облік робочого часу. Правила застосування підсумованого обліку ми докладно розглянути у статті «Підсумований облік робочого часу – практичні кадрові поради». Тож сьогодні зупинимося саме на нюансах його застосування для охоронників та сторожів.

Щотижневі відеовідповіді топових експертів платформи kadroland! Зараз Антон Янко приймає запитання до 17:00 02.04.2025. Кількість запитань не обмежена!

Насамперед пам’ятайте про потребу згадати в колективному договорі та /або правилах внутрішнього трудового розпорядку наступне:

1. підрозділ, перелік посад, для яких запроваджується підсумований облік робочого часу;
2. обліковий період. Це можуть бути декада, місяць, квартал, півріччя, рік. Обліковий період охоплює робочий час та години роботи у святкові, неробочі та вихідні дні, години відпочинку;
3. порядок визначення норми робочого часу за обліковий період;
4. порядок оплати праці (оплата роботи в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, оплата надурочних годин).

Найчастіше при запровадженні графіка роботи «доба-три» за підсумованого обліку робочого часу йдеться про застосування піврічного або річного облікового періоду.

Важливо правильно обрати обліковий період та яким чином буде визначатися норма робочого часу. Правильний вибір облікового періоду впливає на те, чи будуть Ваші працівники «виходити» на норму робочого часу. Адже може бути таке, що працівники недопрацьовуватимуть до норми робочого часу, або, навпаки, «перепрацьовуватимуть»

Норму робочого часу за обліковий період для охоронників / сторожів роботодавці можуть визначати на вибір або за календарем:

1. з розрахунку 6-денного робочого тижня, 7-годинного робочого дня (чи відповідного скороченого робочого дня), зі скороченням робочого часу напередодні вихідного дня до 5 годин. За таких умов потрібно враховувати скорочення робочого дня напередодні святкових і неробочих днів – на 1 годину (ст. 53 КЗпП);
2. з розрахунку 5-денного робочого тижня (з вихідними днями в суботу і неділю) з однаковою тривалістю кожного робочого дня зі скороченням робочого дня напередодні святкових і неробочих днів на 1 годину.

Простими словами, норму робочого часу можна визначати за календарем для 5-денного або 6-денного робочого тижня.

Увага! При визначенні норми пам’ятайте, що відповідно до ст. 6 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53, ч. 1 ст. 65, ч. 3–5 ст. 67, ст. 71, 73, 78-1 КЗпП та ч. 2 ст. 5 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки». Тобто, деякі правила розрахунку місячної норми робочого часу, визначені КЗпП, у період воєнного стану не застосовують

Приклад. На підприємстві для сторожів встановлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період – квартал. Норма робочого часу визначається з розрахунку 5-денного робочого тижня (з вихідними днями в суботу та неділю) з однаковою тривалістю кожного робочого дня. Розрахунок наведено у таблиці.

Показники норми тривалості робочого часу (з урахуванням положень воєнного стану) Ви можете відшукати у нашому довіднику «Норма тривалості робочого часу – 2025»

Тобто, норма робочого часу за І квартал 2025 року для таких працівників із підсумованим обліком робочого часу становить 512 годин. І розрахована за допомогою такого способу норма робочого часу має бути реалізована працівниками шляхом виходу на роботу за графіком роботи (змінності).

Графіки змінності / графіки виходу на роботу

За підсумованого обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності). Графік роботи працівників із підсумованим обліком робочого часу повинен бути складений таким чином, щоб забезпечити дотримання нормальної тривалості робочого часу, а також надання вихідних днів і міжзмінного відпочинку відповідно до законодавства.

При складанні графіка змінності (роботи) враховуйте такі правила.

Правило 1. Тривалість роботи загалом може становити до 12 годин (п. 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 № 138, далі – Методрекомендації № 138). Хоча в певних випадках тривалість зміни (робочого дня) може бути і 24 години. Наприклад, зважаючи на специфіку, характер та умови роботи сторожів, охоронників, для таких працівників доволі поширений режим роботи «доба-три». І це не є порушенням трудового законодавства, оскільки робота виконується в його межах.

Правило 2. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включно з перервою на обід) (ст. 59 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій № 138). В окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочена, але має бути не менше12 годин на добу.

Правило 3. Призначати працівника на роботу протягом двох змін підряд заборонено (ч. 2 ст. 59 КЗпП).

Правило 4. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП, п. 7 Методрекомендацій № 138).

Правило 5. Графіками роботи на обліковий період мають бути передбачені дні щотижневого відпочинку. У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду.

Правило 6. Для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, вихідні дні встановлюють графіком виходу на роботу (змінності). Такі дні можуть не збігатися з вихідними днями, встановленими для інших працівників підприємства.

Правило 7. Тривалість перерви для відпочинку і харчування не може перевищувати 2 годин (ст. 66 КЗпП). Зазвичай такі перерви слід надавати через чотири години після початку роботи. Якщо ж зміна триває понад 8 годин, доцільно надавати перерви для відпочинку та харчування через кожні 4 години. Зазвичай такі перерви не включають до робочого часу.

Увага! Час початку та закінчення роботи, години перерви визначають у ПВТР

Водночас для сторожів, які зазвичай виконують роботу 24 години на добу та 7 днів на тиждень, при встановлені перерви потрібно обрати такі варіанти:

1. якщо на посту працюють декілька працівників, то кожному з них можна встановити різні години перерв;
2. якщо працівник повинен працювати постійно і через умови виробництва перерву встановити не можна, йому потрібно надати можливість харчуватися протягом робочого часу (ч. 4 ст. 66 КЗпП). Перелік таких робіт, порядок і місце споживання їжі власник або уповноважений ним орган установлює за погодженням із профспілкою підприємства або іншим представником трудового колективу. Це питання доцільно врегулювати у ПВТР чи безпосередньо у колдоговорі. Важливо: час такого приймання їжі вважають робочим для працівника, і він підлягає оплаті (див. лист Мінпраці від 04.10.2010 № 304/13/116-10).

Окрім перерв для відпочинку та харчування, встановлюють технологічні перерви та короткотермінові перерви санітарно-гігієнічного призначення. Такі перерви входять до робочого часу й оплачуються.

Правило 8. Якщо на робочий день (зміну) припадає робота з 22:00 до 06:00, тобто у нічний час, то вона має оплачуватися в підвищеному розмірі згідно зі ст. 108 КЗпП.

Якщо графіком змінності передбачена робота у нічний час, то зверніть увагу на певні заборони та обмеження.

Так, у мирний час до роботи в нічний час заборонено залучати:

1. вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3-х років (ст. 176 КЗпП);
2. осіб, молодших 18 років (ст. 192 КЗпП);
3. інші категорії працівників, згадані в законодавстві.

А інваліди можуть працювати вночі тільки за їхньої згоди (варто одержати від них відповідну заяву або розписку) та якщо це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП).

У період воєнного стану до роботи в нічний час не залучаються без їхньої згоди вагітні жінки й жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Правило 9. Графіки змінності затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою і доводить до відома кожного працівника зазвичай не пізніше ніж за 1 місяць до їх уведення в дію (п. 3 Методрекомендацій № 138, п. 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань за погодженням з ВЦРПС від 20.07.84 № 213).

Зауважте, що графіки роботи на певний обліковий період мають бути складені таким чином, щоб у межах цього облікового періоду була дотримана встановлена тривалість робочого часу.

Форм графіків змінності / виходу на роботу для охоронників, сторожів на нормативному рівні не затверджено. Тож підприємство може самостійно розробити зручну форму графіка змінності. Під час розробки форми та її використання майте на увазі таке:

1. графіки можна складати на підрозділ в цілому або щодо кожного працівника окремо;
2. сформований графік змінності / графіки виходу на роботу погоджують з профспілкою чи іншим представницьким органом трудового колективу (ч. 1 ст. 52 КЗпП). Тож у графіку має бути відповідний погоджувальний напис із посиланням на документ, яким погоджено напис, або підпис такого представника профспілки / трудового колективу. Наприклад, «Погоджено з виборним органом первинної профспілкової організації: протокол засідання профспілкового комітету від «__»_________20__р. №___»;
3. графік змінності візує директор підприємства. Достатньо напису «Затверджую, директор підприємства…»;
4. працівників варто ознайомлювати з графіком змінності під підпис.

Графіки роботи (змінності) складають на весь обліковий період. У них можна визначити:

1. кількість робочих днів (змін);
2. час початку, закінчення і тривалість щоденної роботи (зміни);
3. час перерв для відпочинку та харчування;
4. кількість вихідних днів і додаткових днів відпочинку;
5. тривалість щоденного (міжзмінного) та щотижневого відпочинку.

Далі продемонструємо приблизний зразок графіка виходу на роботу сторожів.

Приклад графіку роботи «доба – три»

Приклад. На підприємстві 4 сторожа, які охороняють один об’єкт. Графік роботи – «доба через три». Початок роботи – о 8:00, закінчення – о 8:00 наступної доби. Обліковий період – календарний рік. Сторожам надана можливість прийому їжі протягом робочого часу.

Наведемо графік виходу на роботу сторожів підприємства на березень 2025 року.

За вищенаведеним графіком виходу на роботу бачимо, що в березні 2025 року працівники повинні відпрацювати таку кількість днів / годин:

1. Іващенко В. В. – 8 змін по 24 години або 192 год;
2. Петренко П. В. – 8 змін по 24 години або 192 год;
3. Кулуй О. С. – 7 змін по 24 години та 1 зміна – 16 год (з 8:00 до 24:00) – починається в останній календарний день місяця, а закінчується вже в квітні місяці. Тобто, за березень працівник повинен відпрацювати 184 год;
4. Баско Р. Ю. – 7 змін по 24 години. Крім того, зміна, яка почалась 28 лютого, перейшла на 1 березня – 8 год. Тобто, за березень працівник повинен відпрацювати 176 год.

Таким чином, бачимо, що при роботі 24/7 у березні виходить 744 години (31 день х 24 години), і всі 4 працівники згідно з цим графіком роботи повинні відпрацювати ці години (192+192+184+176).

Наприкінці нагадаємо, що графіки виходу на роботу (змінності) відображають планові показники використання робочого часу. Фактично відпрацьований час зазначають у табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5).

Тетяна ГУЛЬ, редактор kadroland

Шаблони та зразки документів:

Табель обліку використання робочого часу

Графік змінності на підприємстві

Статті на тему:

Змінний графік роботи: розставляємо кадрові акценти

Підсумований облік робочого часу – практичні кадрові поради

Робота за графіком: чи можна 7 днів працювати, а потім 7 днів відпочивати?

Робочий час водіїв: на що звернути увагу, де закріпити та як оформити