Хто може бронювати 100% військовозобов’язаних після останніх змін до постанови КМУ №76

1. Законодавство щодо бронювання
2. Хто може забронювати працівників за постановою №76
3. Кого (не) можна забронювати
4. Скільки працівників можна забронювати
5. Хто входить і хто не входить у загальну кількість військовозобов’язаних
6. Мобілізовані при підрахунку ліміту для бронювання
7. Бронювання через портал «Дія» і технічні недоліки його функціоналу
8. Підприємства на прифронтових територіях можуть бронювати усіх працівників
9. Висновки

Законодавство щодо бронювання

Нагадаємо, що сьогодні діють два порядки, за якими можна бронювати працівників:

1. Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 04.02.2015 № 45 (далі – Порядок №45).
2. Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Порядок №76)

Порядок №45 має гриф «Для службового користування», його немає у відкритому доступі і якщо ваш орган управління не довів до вас текст цього порядку, то з великою ймовірністю, у вас немає права на бронювання своїх працівників за Порядком №45.

Хто може забронювати працівників за постановою №76

Далі аналізуємо Порядок №76, який дає змогу бронювати працівників, що працюють:

1. в органах державної влади, в ОМС, в Нацполіції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, в судах тощо;
2. на підприємствах, в установах та організаціях, які визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі – критично важливі підприємства);
3. на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі – критично важливі установи).

Кого (не) можна забронювати

Підприємство, що має підстави для бронювання своїх працівників, може забронювати лише військовозобов’язаних, які:

1. уточнили свої дані;
2. не перебувають у так званому розшуку ТЦК.

При цьому, невчасне уточнення даних не є перешкодою для бронювання працівників, а от статус «У розшуку» не дає можливості забронювати такого військовозобов’язаного.

Крім того, як свідчить досвід, статус «Порушення правил військового обліку» також перешкоджає бронювання. «Дія» просто не дає можливості забронювати такого працівника.

Отже, перш ніж подавати працівника на бронювання, переконайтеся, що він уточнив дані, не має статусу «У розшуку» чи «Порушення правил військового обліку».

Скільки працівників можна забронювати

100% військовозобов’язаних працівників можуть забронювати:

1. Посади держслужби категорії «А».
2. Штатні працівники патронатних служб центральних органів влади.
3. Керівники ОДА, РДА, Київської та Севастопольської МДА (військових адміністрацій).
4. Держслужбовці категорії «Б», на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою категорії «А».
5. Голови обласних, районних, міських, селищних і сільських рад.
6. Кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств/установ.
7. Члени наглядових рад стратегічних і особливо важливих підприємств (із великими фінансовими показниками, визначеними у п. 3 Порядку бронювання).
8. Працівники критично важливих установ оборонно-промислового комплексу.
9. Працівники спецустанов ООН, міжнародних організацій, дипломатичних установ.
10. Працівники спортивних збірних команд, визначених Мінмолодьспортом.
11. Працівники паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій (визначених Міненерго).
12. Працівники цифрової інфраструктури (Дія, постачальники електронних комунікацій, аварійні бригади у визначених регіонах).
13. Протезисти-ортезисти (за умови виконання ≥50% норми часу).
14. Священнослужителі за переліком ДЕСС.
15. Медичні працівники державних/комунальних закладів охорони здоров’я.
16. Прокурори САП.
17. Працівники держпідприємств Міноборони «Агенція оборонних закупівель» та «Державний оператор тилу».

Крім того, 100% бронювання передбачено для працівників критично важливих підприємств/установ, що реально працюють на:

1. територіях можливих бойових дій;
2. територіях активних бойових дій;
3. територіях активних бойових дій, де функціонують держелектронні ресурси.

Більш детально розбираємо це тут.

75% військовозобов’язаних працівників можуть забронювати підприємства, що забезпечують:

1. виробництво, транспортування і постачання теплової енергії;
2. централізоване водопостачання та водовідведення;
3. постачання гарячої води;
4. управління побутовими відходами.

Усі інші підприємства можуть забронювати до 50% своїх військовозобов’язаних працівників.

Відповідно до п. 8 Порядку №76 кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням Міністра оборони.

Хто входить і хто не входить у загальну кількість військовозобов’язаних

Якщо підприємство може забронювати лише 50% або 75% відсотків військовозобов’язаних працівників, постає питання, як правильно рахувати та хто входить до загальної кількості військовозобов’язаних.

Слід запам’ятати, що до загальної кількості військовозобов’язаних відповідно до п. 12 Порядку №76 не входять:

1. Військовозобов’язані жінки.
2. Військовозобов’язані, які заброньовані за іншими підприємствами.
3. Військовозобов’язані, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України.
4. Військовозобов’язані, які займають:
5. посади державної служби категорії «А»;
6. посади штатних працівників патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
7. посади керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
8. посади державної служби категорії «Б», але на яких тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії «А»;
9. посади голів обласних, районних, районних у місті (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів.

Крім того, до загальної кількості не включаються кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які не є їх працівниками.

Всі інші військовозобов’язані працівники входять до загальної кількості для розрахунку ліміту.

Приклад розрахунку кількості заброньованих працівників

Умова: На ТОВ «Надія», яке має право бронювати 50% військовозобов’язаних, працює 10 військовозобов’язаних:

1. 2 із них уже заброньовані за іншим підприємством;
2. 3 мають відстрочку від мобілізації;

Обчислення:

Крок 1. Виключаємо тих, хто вже заброньований за іншим підприємством:

10 - 2 = 8 військовозобов’язаних.

З них 3 — з відстрочкою, отже, входять до загальної кількості.

Крок 2. Розраховуємо 50% працівників, який можемо забронювати.

8 × 50% = 4 працівники

Результат:

Підприємство може забронювати 4 військовозобов’язаних із числа 8, які є у штаті (не враховуючи тих, хто вже заброньований за іншими роботодавцями).

Мобілізовані при підрахунку ліміту для бронювання

Мобілізовані також включаються до загальної кількості при підрахунку ліміту, але не усі.

Відповідно до п. 12 Порядку №76 до загальної кількості військовозобов’язаних працівників враховуються працівники, призвані на військову службу під час мобілізації після 18 травня 2024 року.

Бронювання через портал «Дія»

Бронювання за Порядком №76 завжди відбувається через портал «Дія».

Ви запитаєте: «Як у «Дію» потрапляє підприємство, що може бронювати?» і «Звідки «Дія» знає, скільки працівників підприємство може бронювати?»

Слід розуміти, що в «Дію» підтягується інформація з:

1. Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – «Оберіг»)
2. Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр ПФУ).

Крім того, орган, що приймав рішення про надання підприємству статусу критично важливого, вносить це підприємство до Єдиного переліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (далі – Єдиний перелік).

Отже, портал «Дія» підтягує дані з реєстру «Оберіг», реєстру «ПФУ» і з Єдиного переліку.

Реєстр ПФУ дає інформацію про тих, хто працює.

Реєстр «Оберіг» інформує про перебування на військовому обліку, відсутність статусу «У розшуку» і своєчасне уточнення даних.

А Єдиний перелік підтягує для можливого бронювання підприємства, що мають право на бронювання працівників.

Підприємства на прифронтових територіях можуть бронювати усіх працівників

Чуємо звідусіль, що тепер і Харків, і Дніпро, і Суми, і Запоріжжя можуть бронювати усіх своїх працівників.

Звідки така інформація?

Пропоную подивитися, як виглядає відповідна норма Порядку №76 після внесення серпневих і вересневих змін.

Постановою КМУ від 13.08.2025 № 991 було до Порядку №76 внесено пункт 8¹. Згодом, в цей же пункт внесли зміни Постановою КМУ від 08.09.2025 №1106.

На момент підготовки цього матеріалу, на сайті Ради немає остаточної редакції пункту 8¹ Порядка № 76, але ми вже додали необхідні словосполучення і отримали наступний варіант (ми спеціально додали у дужках цифри 1, 2 та 3):

8¹. Кількість військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, критично важливих установ, місцезнаходження яких визначено та які фактично провадять діяльність на (1) територіях можливих бойових дій, (2) територіях активних бойових дій, (3) територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати припинення можливості бойових дій (дати завершення бойових дій), та які підлягають бронюванню, може становити 100 відсотків кількості військовозобов’язаних працівників

Зверніть увагу, мова не просто про території можливих чи активних бойових дій, а й про те, що:

1. ця територія повинна бути внесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (далі – Перелік ТОТ);
2. не повинно бути визначено дати припинення чи завершення бойових дій.

Слідкувати за змінами у Переліку ТОТ ви можете у цій публікації

Якщо ви відкрили Перелік ТОТ, то можете побачити, що у розділі І є списки:

1. територій можливих бойових дій
2. територій активних бойових дій
3. територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси

Отже, якщо на одній з таких територій не зазначена дата припинення чи завершення бойових дій (остання колонка списку), то такі підприємства мають право бронювати усіх своїх працівників за умови, що вони не просто зареєстровані на відповідній території, а й фактично проводять діяльність.

Ось подивіться на приклад на малюнку.

Бачимо на прикладі, що для м. Суми дата припинення можливих бойових дій не визначена, отже, критично важливі підприємства й установи за умови проведення діяльності на цій території можуть бронювати усіх своїх працівників. Водночас на території Миколаївської сільської територіальної громади Сумського району бойові дії завершено 23.10.2022, але потім знову розпочато 04.06.2023.

Як збільшити і Дії ліміт для бронювання підприємств, що провадять діяльність на територіях, що внесені до Переліку ТОТ, роз’яснює Мінекономіки у своєму листі.

Висновки

Підсумовуючи, можна сказати, що право на 100 % бронювання мають лише окремі категорії органів влади, підприємств та установ, визначених як критично важливі, а також ті, що реально працюють у зонах можливих (активних) бойових дій, зазначених у Переліку ТОТ без дати завершення бойових дій.

Усі інші роботодавці можуть скористатися лімітом у 50% або 75% залежно від сфери діяльності або звернутися до Міністра оборони з клопотанням про розширення квоти понад 50%.

Тетяна ДОНЕЦЬ, адвокатка, шеф-редактор kadroland

Статті на тему:

Галузеві та регіональні критерії для бронювання