Верховний Суд у своїй Постанові від 12.11.2025 у справі №552/8737/24 вказав, що строковий трудовий договір (контракт) припиняється з моменту закінчення строку його дії відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю без видачі окремого наказу роботодавцем, якщо контракт передбачає, що останній день строку є останнім робочим днем.
За відсутності продовження трудових відносин і фактичного виконання працівником обов’язків, додаткові дії щодо оформлення припинення роботодавець не зобов’язаний вчиняти.
Джерело: Правові позиції Верховного Суду (ПП–ВС)
Від редакції:
Дуже цікава правова позиція ВС. Вона важлива з точки зору предмету позову. Але вона не враховує чимало технічних нюансів оформлення припинення трудових відносин. До прикладу, бухгалтер без наказу не може знати, чи, раптом, не продовжено дію трудового договору, а отже може невчасно провести із працівником остаточний розрахунок. Як наслідок, матимемо порушення трудового законодавства. Також наказ потрібен для: відображення інформації в Об'єднаній звітності та для надсилання повідомлення до ТЦК та СП. Окрім того, на сьогодні у день звільнення працівникові має бути виданий наказ про звільнення – і це пряма вимога ст. 47 КЗпП (на момент звільнення особи, спір про яке розглядали суди, цієї норми не було).
Тож не радимо спиратися на це рішення, а в день завершення дії строкового трудового договору видавати наказ про звільнення. Це точно убезпечить вас від судової тяганини.
