24 грудня 2023 року набув чинності Закон України від 22.11 2023 №3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», яким змінено деякі норми законодавства, що регулюють питання надання відпусток, використання вихідних днів тощо.
Роботодавець у період дії воєнного стану має можливість обмежити працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік (ст. 12 Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Крім того, у разі більшої ніж 24 календарних дні основної відпустки, надання не використаних у період дії воєнного стану її днів переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
Тобто у працівника залишається право на використання основної відпустки та інших видів відпусток повної тривалості або ж їх залишків після закінчення воєнного стану.
Звертаємо увагу: обмеження тривалості щорічних відпусток не є обов’язком роботодавця, оскільки закон його не зобов’язує обмежувати тривалість щорічних основної та додаткових відпусток, а передбачає лише можливість такого обмеження.
Право роботодавця відмовити у період дії воєнного стану працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) поширено на випадки, коли працівник залучений до робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). За попередніми нормами відмовити можна було лише у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.