Держпраці роз’яснила, що укладання трудового договору між роботодавцем та працівником за умов його неповної зайнятості дозволяє визначити:
- кількість робочих годин;
- оплату.
Такий договір повинен містити:
- умови зайнятості;
- обов’язки;
- права сторін.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою обмежень обсягу трудових прав працівників
Працівник може бути зайнятий:
- Неповний робочий день – працювати частину робочого дня, встановленого графіком роботи підприємства, але усі робочі дні на тиждень.
- Неповний робочий тиждень – працювати повний робочий день, але декілька днів на тиждень.
- Неповний робочий день при неповному робочому тижні – виконувати роботу частину робочого дня і в окремі дні тижня.
Нормами чинного трудового законодавства не встановлено мінімальну кількість годин / днів у разі запровадження неповного робочого часу.
Увага! Існує неповний і скорочений робочий час. Обидві ці умови роботи передбачають, що працівник працюватиме менше, ніж базова норма – 40 годин на тиждень
Алгоритм укладення трудового договору з працівником за умов неповної зайнятості наступний:
- Громадянин подає роботодавцю документи для працевлаштування.
- Пише заяву про прийняття на роботу з неповною зайнятістю.
- Роботодавець видає наказ про прийняття працівника з умовами неповної зайнятості.
- Формує та подає до ДПС відповідне повідомлення.
- Оформлює та заповнює особову картку П-2.
- Ознайомлює працівника з локальними актами підприємства, установи, організації тощо.
Джерело: Держпраці
Схожі публікації:
Хто має право на неповну зайнятість: коли роботодавець не може відмовити
Норма тривалості робочого часу у 2026 році за п'ятиденного та шестиденного робочого тижня
Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці (встановлення неповного робочого дня)
Неповний робочий час: запроваджуємо легко і без помилок
