У Держпраці роз’яснили норми статті 21-1 Кодексу законів про працю, відповідно до якої, трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про:
- спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який має бути достатнім для своєчасного початку виконання ним своїх обов’язків;
- спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання;
- інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, тобто базові години та дні.
Кількість базових годин не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів – 6 днів на тиждень.
Працівник має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагає виконувати її поза межами базових днів і годин, або якщо його повідомили про наявність роботи з порушенням мінімальних строків, визначених трудовим договором з нефіксованим робочим часом
Джерело: Держпраці
✨ Маєте кадрове питання? AI-Консультант допоможе знайти відповідь швидко та зручно
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
