
Відповідальність / Перевірки
21.08.2026
Працівник відмовляється виконувати доручення керівника: чи можна одразу оголосити догану
Керівник дав завдання, відправляє у відрядження, а працівник відмовився – чи достатньо цього, щоб покарати його? В інспекції з питань праці розібрали ситуації, коли відмова працівника законна, а коли – можна застосовувати дисциплінарне стягнення

Досить часто трапляються такі ситуації, коли працівник заявляє:
- «Це не входить у мої обов’язки»;
- «Я не поїду у відрядження»;
- «Я не буду виконувати це доручення»;
- «Мене не попереджали про таку роботу».
Чи кожна відмова є порушенням трудової дисципліни?
Ні. Закон дійсно покладає на працівника обов’язок виконувати законні розпорядження роботодавця. Водночас роботодавець також не може вимагати від працівника абсолютно будь-якої роботи лише тому, що він є керівником.
Тому головне питання – що саме доручено працівнику, чи входить це до його трудових обов’язків і чи є вимога роботодавця законною.
Працівник не може відмовлятися від будь-якого доручення просто тому, що воно йому не подобається. Стаття 139 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) передбачає обов’язок працівника працювати чесно і сумлінно, дотримуватися трудової дисципліни та своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця.
Тобто, якщо керівник доручає працівнику завдання, яке:
- відповідає його посаді та трудовій функції;
- виконується в межах установленого режиму роботи;
- не суперечить законодавству;
- не створює небезпеки для життя та здоров’я;
- не порушує інших гарантованих працівнику прав,
то проста фраза «я не хочу» не є достатньою підставою для відмови
У такому випадку невиконання доручення може розглядатися як порушення трудової дисципліни.
Але керівник теж не може доручити працівнику абсолютно все. Тут діє важливе правило статті 31 КЗпП:
роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором
Наприклад, працівник прийнятий на посаду бухгалтера, а керівник систематично вимагає виконувати роботу, яка фактично є іншою професією або посадою і не охоплюється його трудовою функцією. У такій ситуації питання вже не зводиться до звичайного «небажання виконувати доручення». Може йтися про зміну трудової функції, для якої закон встановлює окремі правила.
Так само не слід плутати переміщення працівника з переведенням на іншу роботу
Переміщення на інше робоче місце або до іншого структурного підрозділу в тій самій місцевості може не потребувати згоди працівника, якщо робота залишається в межах його спеціальності, кваліфікації чи посади.
А якщо керівник відправляє у відрядження?
Ось тут часто виникає помилкове переконання: «Я не погоджувався на відрядження, тому можу не їхати». Для більшості працівників така позиція сама по собі неправильна.
Службове відрядження – це не те саме, що переведення на іншу роботу. КЗпП передбачає спеціальні гарантії для працівників, яких направляють у відрядження: за ними зберігається місце роботи (посада), вони мають право на відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженням, а оплата праці за виконану роботу не може бути нижчою за середній заробіток.
Тому якщо відрядження пов’язане з виконанням посадових обов’язків і належним чином оформлене, сама по собі незгода працівника їхати не означає, що він має право відмовитися
Для бюджетних установ та організацій порядок оформлення відряджень додатково врегульований Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Мінфіну від 13.08.1998 №59,яка визначає відрядження як поїздку працівника за розпорядженням керівника до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи.
Але є ситуації, коли відмова від відрядження буде законною.
Закон передбачає категорії працівників, яких не можна направляти у відрядження або для яких потрібна їхня згода.
Наприклад, КЗпП прямо забороняє направляти у відрядження:
- вагітних жінок;
- жінок, які мають дітей віком до трьох років.
А жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю, не можуть бути направлені у відрядження без їхньої згоди.
Тобто в таких випадках ситуація принципово інша. Працівник не просто «не хоче їхати» – закон встановлює спеціальну гарантію.
Що змінилося під час воєнного стану?
Воєнний стан не означає, що роботодавець отримав необмежене право доручати працівнику будь-яку роботу.
Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дійсно передбачає особливі правила. Зокрема, роботодавець під час воєнного стану може перевести працівника без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, але лише за визначених законом умов: для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій чи інших обставин, які створюють або можуть створювати загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.
При цьому така робота не повинна бути протипоказана працівнику за станом здоров’я, а переведення в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії, прямо виключене.
Тобто воєнний стан розширює окремі можливості роботодавця, але не скасовує трудові права працівника.
«Це небезпечно – я відмовляюся» – це одна з ситуацій, коли відмова працівника може бути не лише законною, а й прямо передбаченою законом.
Законодавство про охорону праці встановлює:
працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, інших людей або довкілля
Тобто працівник не зобов'язаний виконувати наказ, який фактично змушує його працювати в умовах, що становлять небезпеку.
Але важливий нюанс: не кожна незручність є небезпекою. Фраза «мені не подобається це завдання» – не те саме, що обґрунтоване повідомлення про небезпечні умови праці.
Якщо працівник посилається на небезпеку, бажано чітко повідомити роботодавця, у чому саме вона полягає, та за можливості зафіксувати таке повідомлення.
А якщо працівник просто не виконує доручення?
Тоді роботодавець може розглядати питання про дисциплінарну відповідальність. За КЗпП основними дисциплінарними стягненнями є:
- догана;
або
- звільнення.
Але важливо: роботодавець не може законно покарати працівника лише за сам факт того, що той не виконав наказ
Потрібно встановити, чи був у працівника обов’язок виконувати це доручення і чи була його відмова винною та без поважних причин. Саме на це завжди звертає увагу Верховний Суд: для дисциплінарної відповідальності необхідна сукупність обставин:
- порушення конкретного трудового обов’язку;
- вина працівника;
- причинний зв’язок між його поведінкою і порушенням.
Якщо хоча б один із цих елементів не доведений, дисциплінарний проступок відсутній.
Чи можна покарати працівника без пояснень?
Ні. До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від працівника письмові пояснення.
При виборі стягнення роботодавець має врахувати:
- тяжкість проступку;
- заподіяну шкоду;
- обставини, за яких він був вчинений;
- попередню роботу працівника.
Верховний Суд у своїх постановах також наголошує, що роботодавець повинен довести факт винного порушення трудової дисципліни, а суди мають перевіряти, у чому конкретно полягав проступок і чи дотримався роботодавець процедури застосування дисциплінарного стягнення.
Тому наказ на кшталт: «Оголосити догану за відмову виконувати розпорядження керівника» без конкретизації того, яке саме трудове обов’язок було порушено, може стати проблемним у разі спору.
Коли відмова працівника, найімовірніше, буде неправомірною?
Наприклад, якщо працівник:
- відмовляється виконувати завдання, яке прямо входить до його посадових обов’язків;
- не бажає виконувати законне розпорядження керівника лише через особисту неприязнь;
- без поважної причини відмовляється від належним чином оформленого відрядження, яке пов’язане з його роботою;
- відмовляється виконувати роботу лише тому, що «не хоче»;
- систематично ігнорує законні розпорядження роботодавця.
У таких випадках працівник може отримати дисциплінарне стягнення, а систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків за наявності попередніх дисциплінарних стягнень може мати наслідком і звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП.
Коли відмова може бути законною?
Зокрема, коли:
- роботодавець вимагає виконувати роботу, яка не входить до трудової функції працівника і фактично йдеться про іншу роботу;
- доручення суперечить законодавству;
- виконання роботи створює небезпеку для життя чи здоров’я;
- працівник належить до категорії, щодо якої закон встановлює заборону або необхідність згоди, наприклад щодо певних випадків відрядження;
- виконання доручення потребує зміни умов трудового договору, а закон не дає роботодавцю права зробити це односторонньо;
- у працівника є документально підтверджена поважна причина, яка об’єктивно перешкоджає виконанню доручення.
Окрема ситуація – державні службовці. Для державних службовців діють спеціальні правила
Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» прямо встановлює обов’язок державного службовця виконувати накази, розпорядження та доручення керівника, видані в межах його повноважень.
При цьому якщо державний службовець сумнівається в законності доручення, він повинен вимагати його письмового підтвердження. Після отримання письмового підтвердження службовець має його виконати, одночасно письмово повідомивши керівника вищого рівня або орган вищого рівня. Виняток становить явно злочинний наказ.
Для державних службовців закон також окремо регулює відрядження:
загальний строк протягом календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, а направлення на довший строк можливе за письмовою згодою державного службовця
Закон також передбачає спеціальні гарантії щодо певних категорій службовців. Тому держслужбовець і звичайний працівник у питанні відмови від доручення керівника – не завжди однакова правова ситуація.
Що робити працівнику, якщо він вважає доручення незаконним?
Безпечніше діяти письмово.
Наприклад:
«Прошу надати письмове доручення із зазначенням конкретного завдання, строку його виконання та правових підстав його виконання, оскільки вважаю, що зазначене завдання виходить за межі моїх трудових обов’язків».
Або:
«Повідомляю, що виконання зазначеної роботи може створювати небезпеку для мого життя та здоров’я у зв’язку з… Прошу вжити заходів для усунення небезпечних умов».
Так працівник не просто відмовляється від роботи, а фіксує причину своєї позиції.
Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради
Схожі публікації:
✨ Маєте кадрове питання? AI-Консультант допоможе знайти відповідь швидко та зручно
Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
Бронювання
20.11.2026
Усі галузеві та регіональні критерії для бронювання – станом на 20.11.2026
Координаційний центр з питань бронювання вже погодив 90% оновлених критеріїв. Ми уважно відстежуємо всі зміни та оперативно інформуємо вас про оновлення галузевих і регіональних вимог. Усі актуальні критерії для бронювання збираємо у зручному функціоналі, щоб ви могли швидко знайти потрібні документи та перевірити вимоги до свого підприємства

Бронювання
20.11.2026
Київська ОВА оновила критерії критично важливих підприємств: що змінилося
Київська обласна військова адміністрація затвердила нову редакцію критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення потреб територіальних громад Київської області в особливий період. Зміни внесено розпорядженням від 16.11.2026 №2281

Головне за тиждень
20.11.2026
100% бронювання за умови мобілізації, продовження критичності до 01.02, зміни у «Резерв+» та звіт про транспорт до 18.12. Коротко про головне за тиждень 16.11– 20.11.2026
Автоматичне продовження критичності до 1 лютого 2027 року: кого не охопить новий механізм? Зміни в «Резерв+»: точну дату завершення відстрочки показують на головному екрані. 100% бронювання за умови мобілізації 1% працівників щомісяця: що пропонують. Звіт про транспорт до 18.12: (не) подаємо, якщо немає авто. Робота під час повітряної тривоги з 05.12: кому пропонують відстрочку. Новий порядок проведення конкурсів на посади держслужби: документи подаватимуть через «Дію». Відпустка з понеділка по п'ятницю: правило 14 днів і чи можна не включати вихідні. Про це та інше – читайте у статті

Бронювання
20.11.2026
Міненерго затвердило нові критерії важливості підприємств: кого стосується Наказ №529
Міненерго затвердило нові критерії визначення підприємств, важливих для галузі національної економіки у сфері управління зоною відчуження, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та поводження з радіоактивними відходами. Наказ №529 передбачає два критерії для визначення важливості підприємств

Воєнний стан
20.11.2026
Доставили до ТЦК: що робити та як захистити свої права
Якщо вас доставили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, важливо знати, як діяти та на що звернути увагу. Народний депутат Олексій Гончаренко опублікував покроковий алгоритм дій для таких ситуацій

Військовий облік
20.11.2026
Звіряння зі своїм ТЦК: готувати повні Списки чи тільки працівників, які тут стоять на обліку
ТЦК за місцем реєстрації підприємства не хоче проводити звіряння повних Списків. Пропонують надати витяги тільки по працівниках, які стоять в них на обліку. А в нас немає таких працівників – всі на обліку в інших ТЦК. Як нам пройти звіряння зі своїм ТЦК?

Відпустки на дітей
20.11.2026
Відпустка для догляду за дитиною до 6 років: чи зобов’язаний роботодавець зберігати посаду за працівницею
Працівниця завершує відпустку для догляду за дитиною до трьох років і хоче продовжити догляд до шести років за медичним висновком. Чи зберігається за нею посада на цей період, чи може роботодавець не гарантувати повернення на попереднє місце роботи та чи потрібно письмово повідомляти працівницю про такі умови? Роз'яснення – у консультації ФПУ

Діловодство
20.11.2026
Локальні документи підприємства (положення, правила, посадові інструкції): розроблення, оновлення, ознайомлення працівників
«А що, правила самі собі напишуться?» Звісно ж ні. Скільки існує підприємство – стільки й питань навколо посадових інструкцій, правил, положень і всієї цієї чарівної паперової бюрократії. Спочатку все затвердили, усіх ознайомили, підписи зібрали, архів створили – здається, можна спати спокійно. Але ні! Зібрали для вас кілька цікавих відповідей за практичними запитами

Відпустки неоплачувані
20.11.2026
Працівник використав 90 днів відпустки без збереження зарплати: чи має право на неї ще раз
Працівник уже використав відпустку без збереження заробітної плати, яку надають працівникам, що виїхали за кордон або набули статусу ВПО. Чи може він знову звернутися до роботодавця із заявою на таку відпустку, чи 90 календарних днів – це загальний ліміт на весь період воєнного стану? Роз’яснення надали у ФПУ

Бронювання
20.11.2026
Нові критерії критичності на Кіровоградщині: ОВА затвердила зміни
Кіровоградська ОВА внесла зміни до регіональних критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності територіальних громад в особливий період. Критерії викладено в новій редакції

Бронювання
20.11.2026
На Львівщині оновили критерії критичності: які правила діють замість попередніх
Львівська ОДА затвердила нові критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для економіки області або задоволення потреб територіальних громад в особливий період. Попереднє розпорядження від 13.12.2024 втратило чинність

Воєнний стан
20.11.2026
Чи може роботодавець вручати повістки працівникам
Чи може директор або інший працівник підприємства вручити військовозобов’язаному повістку безпосередньо на робочому місці? Таке право передбачене законодавством, але роботодавець має дотримуватися встановленої процедури оповіщення, оформити відповідний наказ та повідомити ТЦК та СП про результати. Хто може вручати повістки та як діяти, якщо працівник відмовляється їх отримувати?

Бронювання
20.11.2026
У Вінницькій ОВА критерії критичності викладено у новій редакції: що зміниться для підприємств
У Вінницькій ОВА оновлено критерії для підприємств, які претендують на статус важливих для забезпечення потреб територіальних громад в особливий період. Які показники мають виконати підприємства та що доведеться контролювати після отримання статусу?

Бронювання
20.11.2026
Підприємствам доведеться доводити критичну важливість: які обґрунтування готувати з 26 листопада
З 26 листопада підприємства Волині подаватимуть документи на критичність за оновленими регіональними критеріями. Роботодавцям варто заздалегідь підготувати не лише підтвердження відповідності критеріям, а й конкретні аргументи, чому діяльність підприємства важлива для області

Бронювання
20.11.2026
ТЦК відмовляють у довідках для критичності через неактуальне ВЛК у працівників
Підприємства вже стикаються з відмовами ТЦК та СП у видачі довідок, необхідних для підтвердження або перепідтвердження статусу критично важливого. Причина – неактуальне ВЛК у військовозобов’язаних працівників

Відпустки
20.11.2026
Дострокове припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: заява+наказ
Порядок дострокового виходу з відпустки для догляду за дитиною до 3 років: заява працівника має бути подана не пізніше ніж за 10 календарних днів до виходу на роботу, після чого роботодавець видає відповідний наказ.

Відповідальність / Перевірки
20.11.2026
Плани перевірок на 2027 рік: які держоргани вже оприлюднили графіки станом на 20.11.2026
Держоргани почали оприлюднювати плани перевірок на 2027 рік. У таблиці збираємо наявні плани перевірок на 2027 рік – є плани перевірок вже від 10 структур. До 1 грудня буде затверджена більшість з них, а план-графік перевірок ДПС очікуємо до 25 грудня

Бронювання
20.11.2026
Майже 30 тисяч грн для бронювання: яку зарплату вимагатимуть у 2027 році
Рада готується прийняти Державний бюджет України на 2027 рік, у якому закладено підвищення мінімальної заробітної плати до 9546 грн з 1 січня 2027 року. Якщо цей показник буде затверджено, зміняться й суми, які роботодавцям потрібно враховувати під час бронювання працівників





