Страховий стаж: для чого потрібен та як обчислити

Наявність у працівника необхідного страхового стажу гарантує йому соціальний захист. У статті розглянемо, що таке страховий стаж, правила та нюанси його обчислення, а також, у яких випадках роботодавець зобов’язаний розраховувати страховий стаж працівника


Що таке страховий стаж та якими нормами він регулюється


Визначення поняття «страховий стаж» є в декількох законодавчих актах, в залежності від того для яких випадків він застосовується.


Так, відповідно ч. 1 ст. 9 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено законодавством.


Особливості обчислення страхового стажу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються законом.


Отже, для цілій пенсійного страхування використовується визначення, наведене у Законі України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058).

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із Законом № 1058 і за який сплачено страхові внески (ст. 1 Закону № 1058).

Крім того, згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058

страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Правила обчислення страхового стажу для пенсійного страхування визначені ст. 24 Закону № 1058.


Для соціального страхування використовується визначення, передбачене ст. 14 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105), згідно якого

страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску, крім випадків, передбачених абзацем другим ч. 1 ст. 14 Закону № 1105.

Правила обчислення страхового стажу для соціального страхування визначені ст. 14 Закону № 1105.


А для соціального страхування на випадок безробіття застосовується визначення страхового стажу, зазначене в п. 12 ст. 1 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон № 1533):

це період (строк), протягом якого особа підлягає страхуванню на випадок безробіття та за який сплачено страхові внески (нею, роботодавцем).

Правила обчислення цього страхового стажу визначені ст. 21 Закону № 1533.

Отже, поняття страхового стажу для різних ситуацій відрізняється, але загальним для всіх цих випадків є те, що основа визначення страхового стажу – це сплата особою (чи за неї) страхового внеску. Зараз це єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ), сплата якого здійснюється за правилами, встановленими Законом № 2464

Для яких цілей використовується страховий стаж


Страховий стаж використовується для визначення права на ту, чи іншу соціальну виплату, крім того, тривалість страхового стажу впливає на розмір цих соціальних виплат. Так, у вищезазначених Законах передбачений принцип диференціації розмірів пенсій та інших соціальних виплат залежно від тривалості страхового стажу. Цей принцип передбачений такими нормами:


  1. ч. 1 ст. 7 Закону № 1058. Пенсія за віком призначається при наявності у особи відповідного страхового стажу (ст. 26 Закону № 1058). А при розрахунку розміру пенсії береться до уваги коефіцієнт страхового стажу (ст. 27 Закону № 1058);
  2. п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону № 1105. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу (ч. 1 ст. 17 Закону № 1105);
  3. ст. 2 Закону № 1533. Розмір допомоги по безробіттю та тривалість її виплати залежить від страхового стажу відповідно до ст. 22, 23 Закону № 1533.


Для роботодавців найбільш актуальнім є визначення страхового стажу при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності. Тому далі детальніше розглянемо, як визначається страховий стаж для соціального страхування та на що він впливає.


Вплив страхового стажу на розмір лікарняних


Є дві вимоги законодавства щодо розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, які необхідно враховувати роботодавцю, а саме:


Вимога 1. Страховий стаж за останні 12 місяців (ч. 4 ст. 12 Закону № 1105).


Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від того, скільки у працівника страхового стажу за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку: більше 6 місяців, чи менше.


Так, якщо працівник має страховий стаж менше 6 місяців, то страхові виплати призначаються в таких розмірах:


  1. допомога по тимчасовій непрацездатності – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
  2. допомога по вагітності та пологах – виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.


Вимога 2. Загальний страховий стаж працівника (ч. 1 ст. 17 Закону № 1105).


Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у такому розмірі:


  1. 50% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років;
  2. 60% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 3 до 5 років;
  3. 70% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
  4. 100% середньої заробітної плати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.


Це загальне правило. Але з нього є винятки, коли виплата допомоги по тимчасової непрацездатності здійснюється у інших розмірах.


Так, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому КМУ, і не залежить від страхового стажу (ч. 1 ст. 19 Закону № 1105).


Також, незалежно від страхового стажу лікарняні в розмірі 100% середньої зарплати виплачуються працівникам, зазначеним в п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 17 Закону № 1105, а саме:


  1. особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка їх замінює, які доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  2. ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
  3. особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону від 23.03.2000 № 1584-III «Про жертви нацистських переслідувань»;
  4. донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 20 Закону від 30.09.2020 № 931-IX «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»;
  5. особам, реабілітованим відповідно до Закону від 17.04.1991 № 962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі позбавлення або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
  6. медичним працівникам та фахівцям із реабілітації, які перебувають у самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів, на період дії карантину, установленого КМУ.


Отже, роботодавцю, при призначенні працівнику допомоги по тимчасовій непрацездатності, потрібно врахувати ці дві вимоги законодавства, а для цього – правильно розрахувати страховий стаж працівника.


Правила обчислення страхового стажу


Відповідно до ст. 14 Закону № 1105 страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону № 2464, а за періоди до 1 липня 2000 року – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.


Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Чи враховується в страховий стаж працівника місяць, за який ЄСВ сплачений менше, ніж мінімальний страховий внесок?

Так, враховується, але пропорційно сплаченої суми ЄСВ. У цьому випадку страховий стаж визначається за такою формулою (ч. 3 ст. 14 Закону № 1105):


ТП = Св:В, де:


ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

Св - сума єдиного внеску, сплаченого за відповідний місяць;

В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

Чи включається до страхового стажу період знаходження працівниці у відпустці по догляду за дитиною до 3 років?

Так, включається. Це прямо передбачено ч. 1 ст. 14 Закону № 1105. Цей період включається до страхового стажу працівника як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.


Також, згідно цієї норми до страхового стажу включаються такі періоди:


  1. отримання особою виплат за окремими видами соціального страхування (наприклад, допомоги по безробіттю);
  2. отримання пенсії по інвалідності.
Як дізнатись про страховий стаж працівника?

Визначення страхового стажу працівника здійснюється, як зазначили вище, відповідно даних Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр). Тому роботодавцю необхідно отримати дані з цього Реєстру.


Отримання даних з Реєстру здійснюється відповідно до ст. 17 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464) та Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі Положення № 10-1). Роботодавець може отримати відомості про страховий стаж працівника в паперовій або електронній формі. Але на практиці роботодавці отримують ці відомості в електронній формі (це зручніше, та скоріше).


Відомості в електронній формі отримуються за допомогою Порталу електронних послуг ПФУ .


Є декілька форм відомостей з Реєстру, які роботодавець може використовувати для визначення страхового стажу працівника (п. 6 розд. V Положення № 10-1):


  1. індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 (додаток 4 до Положення № 10-1). Довідка ОК-5 формується за будь-який період, починаючи з 2000 року, і містить дані щодо суми заробітку для обчислення пенсії, визначення страхового стажу, сплати страхових внесків;
  2. індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-7 (додаток 5 до Положення № 10-1). Довідка ОК-7 містить відомості про суми заробітної плати, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, та страховий стаж за період із 2011 року. Зазвичай, довідку ОК-7 використовують для визначення страхового стажу для розрахунку сум лікарняних, нарахування допомоги по безробіттю тощо;
  3. індивідуальні відомості про застраховану особу (додаток 9 до Положення № 10-1). Довідка про трудовий та страховий стаж формується за період з 2004 року і не містить суми нарахованої заробітної плати, але в ній чітко визначено, за який період страхові внески сплачені в повному обсязі, а за який – частково.


Кожен з цих видів відомостей має свої особливості та недоліки – адже відомості про страховий стаж в Реєстрі можуть бути неповними. ПФУ рекомендує для розрахунку лікарняних використовувати форму ОК-7 (див. роз’яснення).

Зверніть увагу! Якщо відповідно даних, отриманих з Реєстру, страховий стаж працівника складає 8 років та більше, то цього достатньо для призначення лікарняного в розмірі 100%. Якщо, ні, то можливо роботодавцю потрібно буде «вручну» обчислити страховий стаж працівника, в тому числі за період до 01.07.2000, як це передбачено ч. 2 ст. 14 Закону № 1105 – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше

Для цього нагадаємо вам, до яких норм законодавства, що діяли в той час, потрібно буде звертатися:


  1. Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджені постановою КМУ від 19.10.1998 № 1658 (далі – Правила №1658). Цей документ діяв до 11.07.2001 р. (втратив чинність на підставі Постанови КМУ від 11.07.2001 № 807). Але порядок обчислення страхового стажу за цією постановою застосовувались до 28.02.2021 – дати набрання чинності Законом № 2240. Загальне правило – тривалість трудового стажу встановлювалась на підставі записів у трудовій книжці (п. 6 Правил 1658).
  2. Ст. 7 Закону від 18.01.2001 № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Діяв до 01.01.2015 (втратив чинність на підставі Закону від 28.12.2014 № 77-VIII).


Висновки


  1. Страховий стаж використовується для призначення різних соціальних виплат, які диференціюються в залежності від тривалості стажу.
  2. Роботодавці визначають страховий стаж працівників при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, розмір цієї допомоги теж залежить від тривалості страхового стажу.
  3. Страховий стаж визначається відповідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
  4. Відомості про страховий стаж роботодавець може отримати в електронній формі за допомогою Порталу електронних послуг ПФУ. Але, в деяких випадках роботодавцю потрібно буде самостійно визначити страховий стаж працівника, в тому числі на підставі записів в паперовій трудовий книжці.


Оксана КОВАЛЬЧУК, редактор kadroland


Статті на тему:


Електронні лікарняні: покрокове оформлення з позиції кадровика

Оформлення лікарняних: що має знати кадровик


Відео на тему:


Відпустки та лікарняні: правила надання та нарахування

Оформлення лікарняних: строки & рішення про (не)оплату

Мобільний застосунок "ПФУ": як отримати відомості про трудову діяльність і стаж

Середня зарплата: ребуси розрахунків і оформлення лікарняних

Лікарняні зміни, страховий стаж: капкани порталу ПФУ та кейси їх вирішення

Трудова книжка & Оформлення лікарняних – 2024

Оформлення лікарняних та страховий стаж: у чому полягає місія кадровика


Шаблони та зразки документів


Заява на отримання довідки про щомісячну сплату ЄСВ для отримання соціальних виплат

Довідка-розрахунок нарахування та сплати ЄСВ